10.09.2020
Запитання Тема: Інше
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення на наступні питання:
1. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) ЕЦП/КЕП?
2. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію (кожен документ у складі тендерної пропозиції) та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів?
3. Якщо учасник закупівлі – нерезидент України, чи має право замовник не вимагати накладення ЕЦП/КЕП від такого учасника?
09.09.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю?
А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю:
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки;
- укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.
31.08.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ»,
далі – Товариство, звертається із проханням надати роз’яснення щодо наступного питання.
07 травня 2020 року між Товариством та Ізмаїльською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу № 39-В-ІЗФ-20, який було розміщено на офіційному порталі ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-25-000650-c).
01 серпня 2020 року вступила в дію Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 11.07.2020 року № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668», згідно якої тариф на послуги з передачі електричної енергії збільшився на 84,83 грн без ПДВ за 1 МВт*год, і становить 240,23 грн без ПДВ за 1 МВт*год.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів (п.6 ч.5 ст. 41), зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.7 ч.5 ст. 41).
На момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу від
07 травня 2020 року № 39-В-ІЗФ-20, формула розрахунку тарифу на послуги з постачання електричної енергії споживачу мала вигляд:
Тпост = Црдн + Мпост + Тпер,
де Тпост – тариф на послуги з постачання електричної енергії споживачу;
Црдн – середньозважена ціна на ринку «доба наперед» за поточний період;
Мпост – винагорода постачальника за надання послуг з постачання електричної енергії споживачу (маржа постачальника);
Тпер – тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП.
На момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу від
07 травня 2020 року № 39-В-ІЗФ-20, Тпер складав 155,40 грн без ПДВ за 1 МВт*год, який був чинним до 31 липня 2020 року включно. З 01 серпня 2020 року, згідно Постанови НКРЕКП від 11.07.2020 року № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668», Тпер почав складати 240,23 грн за 1 МВт*год.
Товариство просить надати роз’яснення, чи є Постанова НКРЕКП від 11.07.2020 року № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668», згідно якої тариф на послуги з передачі електричної енергії збільшився на 84,83 грн без ПДВ за 1 МВт*год, і становить 240,23 грн без ПДВ за 1 МВт*год., підставою для зміни умов Договору, відповідно до ст. 41 Закону України
«Про публічні закупівлі».
28.08.2020
Запитання Тема: Тендерна документація
Замовником в тендерній документації однією із вимог вказано - "замовник вимагає від учасника-переможця внесення ним забезпечення виконання договору. Учасник-переможець не пізніше дати укладення договору надає забезпечення виконання договору у розмірі, що відповідає 5 відсоткам вартості договору у формі депозиту безвідсоткового (шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок замовника)."
Вважаємо дану вимогу дискримінаційною, оскільки це досить велика сума коштів, яку потрібно в повному обсязі перерахувати на казначейський рахунок замовника. Існує вид тендерного забезпечення - банківська гарантія, яку можливо зробити в розмірі 0,5% для робіт, 3% для послуг, який значно вигідніший в фінансовому плані для учасника торгів.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
При цьому статтею 27 Закону врегульоване питання встановлення забезпечення виконання договору про закупівлю. Так, замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Поряд з цим, частиною першою статті 24 Закону встановлено, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. У свою чергу, порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
26.08.2020
Запитання Тема: Виконання договору
Ми замовляли проект та експертний звіт проекту.Їх виготовили з такою назвою:
'' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ ''
Підкажіть будь ласка я не можу визначитись с предметом (назвою) тендера по цій закупівлі. У мене є 2 варіанти назви (предмету) тендера.
КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям)
1 варіант:'' Встановлення автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ (ДК 021:– 51700000-9: Послуги зі встановлення протипожежного устаткування) ''
Та визначаю, що це- 1послуга
2 варіант(чітко по назві проекту та експертного звіту, але виходить інший код ДК(на мій погляд він не відповідає предмету закупівлі):
'' Капітальний ремонт по встановленню автоматичної пожежної сигналізації, системи автоматичного оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей при пожежі в приміщеннях гуртожитку ОНМА ім.А.В. ї за адресою: _________________ '' (ДК 021:2015 - Тут https://dk21.dovidnyk.info/index.php?rozd=4545 про ℹ ДК 021:2015 ℹ45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація) ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»,
Тоді визначаю, що це-1 робота.
Я притримуюсь, що вірно відображує предмет закупівлі саме 1 варіант, але його назва не відповідає назві проекту та назві експертизи. З іншого боку Замовник визначає предмет закупівлі. Порадьте чи не буде порушенням якщо ми при оголощенні тендеру визначимо назву по 1варіанту.
І головне ми не можемо визначитись чи це послуга???(і тоді буде 1 варіант) чи це робота ????(тоді буде 2 варіант)
З повагою, Світлана тел 0972729352