|
|
23.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Щодо технічних проблем при проведенні
закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3
Лікарські засоби різні
На даний час існують проблеми при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень та звітів при проведенні закупівель товарів, які відносяться до коду ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та не є лікарськими засобами.
Так, відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» - лікарський засіб, це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу.
Однією із важливих ознак, обов’язкових для лікарського засобу, є також внесення конкретної продукції до Державного реєстру лікарських засобів України та наявності Міжнародної непатентованої назви.
В той же час, є ряд сфер господарювання, в яких замовники закуповують товари, аналогічні до лікарських засобів, які не можливо віднести до лікарських засобів. Зокрема, до них належать засоби, які використовуються у ветеринарній медицині, діяльності виробничих, криміналістичних, науково-дослідних лабораторій тощо. Зазначені засоби не підпадають під дію Закону України «Про лікарські засоби», не використовуються для діяльності пов’язаною із лікуванням та діагностикою захворювань людей, не внесені Державного реєстру лікарських засобів України та не мають Міжнародної непатентованої назви.
Так, вищевказаними замовниками закуповуються товари, які найбільш точно відповідають (за 5-6 знаком) наступним кодам ДК 2015 33690000-3: 33691000-0 Протипаразитні засоби, інсектициди та репеленти (33691200-2 Протигельмінтні засоби), 33694000-1 Діагностичні засоби; 33695000-8 Продукція медичного призначення, крім лікарських засобів; 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини (33696100-6 Реактиви для визначання групи крові; 33696300-8 Хімічні реактиви; 33696400-9 Ізотопи; 33696500-0 Лабораторні реактиви); 33698000-9 Вироби для клінічних досліджень/випробувань (33698100-0 Культури мікроорганізмів).
За загальними правилами визначення предмету закупівлі (Наказ «Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» від 15.04.2020 № 708 Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі) замовники, у випадках закупівлі вищевказаних товарів, обирають за 4-ю цифрою код ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні (хоча товар фактично не є лікарським засобом).
В той же час, під час розміщення закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні в системі Прозорро, при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень і звітів, система зазначає предметом закупівлі код ДК 33600000-6 Фармацевтична продукція, що не відповідає дійсності.
Відповідно до п2. Розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Зазначаємо, що для визначення предмету закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника замовник повинен закуповувати саме «Лікарські засоби», а не інші товари, які відповідають підкодам коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні та визначаються за показником – 4-го знаку коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні.
Просимо повідомити про можливість усунення вказаних технічних невідповідностей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972 розміщено лист від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель".
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі –
ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
23.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України.
На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження.
Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт.
Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень.
Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)».
З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність.
Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06
|
|
|
10.09.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».
Згідно з ч. 8 ст. 12 Закону подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Абзацом 1 ч. 1 ст. 26 Закону передбачено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), інформація від учасника процедури закупівлі про його відповідність кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, наявність/відсутність підстав, установлених у статті 17 цього Закону і в тендерній документації, та шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.
Так, діють ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», ЗУ "Про електронний цифровий підпис" та ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Стаття 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачає, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа. Відповідно до ст.6 цього ж закону створення електронного документу завершується накладанням електронного підпису. Отже, без такого реквізиту як електронний цифровий підпис (ЕПЦ/КЕП) вважається, що електронний документ не створений.
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).
Враховуючи зазначене, просимо надати роз’яснення на наступні питання:
1. Чи повинен учасник відкритих торгів накладати на свою пропозицію та завантажені разом із пропозицією документи (які вимагаються замовником у тендерній документації) ЕЦП/КЕП?
2. Чи має право замовник вимагати від учасників накладання ЕЦП/КЕП на тендерну пропозицію (кожен документ у складі тендерної пропозиції) та інші документи (завантажені учасником відповідно до тендерної документації) під час проведення відкритих торгів?
3. Якщо учасник закупівлі – нерезидент України, чи має право замовник не вимагати накладення ЕЦП/КЕП від такого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1619/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4b268c9-7354-499a-b6cc-f1ae51d48463&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|
|
|
09.09.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, просимо надати роз'яснення. Стосовно пункту 4 частини 5 статті 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, а саме в якому випадку виникають майнові права на землю?
А також чи можна вважати виникненням майнових прав на землю:
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
- укладення договору на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель з формуванням земельної ділянки;
- укладення договору на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно.
Згідно з частиною першою статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Своєю чергою, відповідно до статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, у разі якщо предметом закупівлі є є придбання, оренда землі, будівель, іншого нерухомого майна або майнових прав на землю, будівлі та інше нерухоме майно, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування Закону на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 3 Закону.
|
|
|
31.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРДЖІ-АГЕНТ»,
далі – Товариство, звертається із проханням надати роз’яснення щодо наступного питання.
07 травня 2020 року між Товариством та Ізмаїльською філією державного підприємства «Адміністрація морських портів України» був укладений Договір про постачання електричної енергії споживачу № 39-В-ІЗФ-20, який було розміщено на офіційному порталі ProZorro (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-03-25-000650-c).
01 серпня 2020 року вступила в дію Постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП) від 11.07.2020 року № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668», згідно якої тариф на послуги з передачі електричної енергії збільшився на 84,83 грн без ПДВ за 1 МВт*год, і становить 240,23 грн без ПДВ за 1 МВт*год.
Відповідно до ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів (п.6 ч.5 ст. 41), зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни (п.7 ч.5 ст. 41).
На момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу від
07 травня 2020 року № 39-В-ІЗФ-20, формула розрахунку тарифу на послуги з постачання електричної енергії споживачу мала вигляд:
Тпост = Црдн + Мпост + Тпер,
де Тпост – тариф на послуги з постачання електричної енергії споживачу;
Црдн – середньозважена ціна на ринку «доба наперед» за поточний період;
Мпост – винагорода постачальника за надання послуг з постачання електричної енергії споживачу (маржа постачальника);
Тпер – тариф на послуги з передачі електричної енергії, встановлений НКРЕКП.
На момент укладення Договору про постачання електричної енергії споживачу від
07 травня 2020 року № 39-В-ІЗФ-20, Тпер складав 155,40 грн без ПДВ за 1 МВт*год, який був чинним до 31 липня 2020 року включно. З 01 серпня 2020 року, згідно Постанови НКРЕКП від 11.07.2020 року № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668», Тпер почав складати 240,23 грн за 1 МВт*год.
Товариство просить надати роз’яснення, чи є Постанова НКРЕКП від 11.07.2020 року № 1329 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 10 грудня 2019 року
№ 2668», згідно якої тариф на послуги з передачі електричної енергії збільшився на 84,83 грн без ПДВ за 1 МВт*год, і становить 240,23 грн без ПДВ за 1 МВт*год., підставою для зміни умов Договору, відповідно до ст. 41 Закону України
«Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|