Просимо надати роз’яснення стосовно планування закупівель відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» (оскільки у роз’ясненнях Уповноваженого органу за попередні роки відсутні відповіді на такі питання).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі» планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. Враховуючи вищевикладене виникає наступне питання:
- яким чином Замовник повинен здійснювати планування закупівель починаючи з 19.04.2020: річні плани необхідно створити на початку поточного року з урахуванням всієї річної потреби чи річний план створюється безпосередньо на початку процедури закупівлі протягом року.
Підкажіть, будь ласка, якщо, затверджений план і додаток до річного плану на 2020 рік закупівель у лютому та березні 2020 року та вказано у плані: закупівля – за звітом і відбудеться за планом у травні, а є такі що у серпні 2020 року, то треба проводити за звітом, чи змінювати план і проводити спрощені процедури? Також таке ж питання і до процедур закупівель де на початку 2020 року у плані вказано без застосування електронної системи – треба їх проводити по звіту, чи так як вказано у плані закупівель на 2020 рік ще у лютому 2020 року? Дуже вдячні за надання відповідей.
В Законі від 19.04.2020 зазначено, що уповноважена особа планує спрощені закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель. А чи повинна УО ще й затверджувати Річний план по спрощеним закупівлям протокольно своїм підписом? І чи затверджується цей річний план одночасно печаткою замовника?
Поясніть, будь ласка. На початку 2020 року тендерним комітетом був затверджений додаток до річного плану на 2020р. (це закупівлі до 50 тис. на цілий рік). Чи потрібно його (додаток) після 19.04.2020 переназивати як «річний план» і перезатверджувати в паперовому варіанті?
І чи потрібно вносити зміни в річний план з 19.04.2019. А саме: чи потрібно в закупівлях до 50 тис., які планувались на початку року на травень-грудень 2020 року, міняти тип процедури "без використання електронної системи" на "звіт про договір про закупівлю"? І перезатверджувати зміни рішенням тендерного комітету?
Доброго дня!
При проведенні закупівель: відкриті торги, особливо допорогові закупівлі (зараз спрощені) систематично виникає питання оцінки тендерних пропозицій учасників платників ПДВ та неплатників ПДВ. Замовник - ВНЗ (бюджетна установа) не є платником ПДВ, тому йому вигідна найменша ціна. Часто переможцем з найменшою ціною є неплатник ПДВ. Це обурює тих, у кого до ціни додається ПДВ. У просторах інтернету багато міркувань з цього приводу:
ситуація 1. В оголошенні і тендерній документації вказана ціна з ПДВ. Переможцем стає Учасник без ПДВ. Договір, який укладається з переможцем відрізняється від тендерної пропозиції за істотною умою – ціною без ПДВ!
ситуація 2. В оголошенні вказана ціна без ПДВ. В мережі інтернет наведені приклади, коли учасник неплатник ПДВ оскаржує рішення в Антимонопольному комітеті, вважаючи, що порушені його права.
Як правильно діяти Замовнику, щод не порушити Закон та його дії не були оскаржені учасником?