За умовами тендерної документації в межах проведення закупівлі за предметом «аудит технічного стану теплоелектроцентралі» у формі відкритих торгів визначено обов’язок учасника надати дозвіл Держпраці на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються необхідність одержання документів дозвільного характеру та їх види. При цьому, Закон України «Про охорону праці», який містить спеціальну норму, що регулює видачу, переоформлення, анулювання дозволів, що видаються Держпраці, не містить норм, які встановлюють необхідність одержання дозволів на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, регулюють порядок їх видачі, відмови у видачі, анулювання, встановлюють строк їх видачі та дії. Зважаючи на викладене, просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1. Чи правомірним є вимога замовника до учасників закупівлі щодо надання дозволу Держпраці на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за тих умов, що на сьогоднішній день такі дозволи взагалі не видаються? 2. Чи буде порушенням умов закупівлі (вимог тендерної документації) з боку учасника не надання документів дозвільного характеру, якщо відсутня законодавчо встановлена можливість отримати такі документи?

Останній день оскаржень припав на 01.02.2019. Першим днем заключення договору 02.02.2019 - це субота, вихідний день. Підписали договір 04.02.2019 та(враховуючи, що двох постачальників в одному місяці не повинно бути) вказали, що зобов'язання сторін по даному договорі починаються з 2 лютого 2019. Оприлюднили на майданчику. Тепер казна відмовляється реєструвати, потребує додаткового договору зі зміною дати початку відносин на 04.02. Але тоді у нас 3 дні (які були вихідними) немає постачальника для розрахунку... Як бути? На що опиратися при внесенні змін...

Замовник після проведення відкритих торгів заключив договір на поставку матеріалів,а через 2днінадав листа про збільшення вартості одиниці товару у зв"язку із зміною ціни на ринку.Згідно аналізу цін за даними аналітичних компаній мережі Інтернет навпаки існувала тенденція до зниження ціни за одиницю товару.Постачальник в тендерній пропозиції надав ціну меншу від мінімальної ціни на ринку на момент торгів.А після заключення договору надав висновок торгово-промислової палати про рівень цін та лист про збільшення вартості одиниці товару.Постачальник не відпускає товар без додаткової угоди на зміну.Чи правомірні його дії.

чи повинен замовник при складанні та оприлюдненні тендерної документації наперед визначати/не визначати підставою для відмови в участі в закупівлі, передбачену ч. 2 ст. 17 закону про публічні закупівлі, чи може визначитися з її застосуванням вже після розкриття тендерних пропозицій, чи взагалі застосовувати її в «ручному режимі» по кожному окремому учаснику, відмовляючи одному учаснику та допускаючи іншого?

Користуючись нагодою керівництво Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» висловлює свою повагу та звертається з наступним. Приписами статті 19 та статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено: «ст.19: у разі закупівлі робіт або послуг - повне найменування та місцезнаходження кожного юридичного суб'єкта господарювання, якого учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю, якщо про це зазначено в договорі про закупівлю. ст.22 17) у разі закупівлі робіт - вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.» На відміну від Закону України «Про здійснення державних закупівель» на сьогодні із статті 22, а саме, його пункту 17) частини 2 виключено інформацію, що тендерна документація при закупівлі послуг повинна містити вимогу про зазначення учасником у пропозиції конкурсних торгів інформації (повне найменування та місцезнаходження) про кожного суб'єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Листом від 18.10.2016 № 3302-06/33182-07 Мінекономрозвитку України повідомило, що є можливим залучення субпідрядних організацій при закупівлі робіт або послуг, та з огляду на приписи Закону, потрібно про це зазначати в тендерній документації. За процедурою: UA-2019-04-19-000598-a (Будівництво трубопроводів, ліній зв’язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг;вирівнювання поверхонь (Поточний ремонт доріг)) ДАСУ було проведено моніторинг та за результатами моніторингу закупівлі установлено, що на порушення вимог п. 17 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація замовника містить вимогу про надання довідки в довільній формі, що містить інформацію про субпідрядні організації, які учасник планує залучити для виконання робіт в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, тоді як зазначена інформація повинна вимагатися у разі закупівлі робіт, при цьому предметом даної закупівлі є послуги. Керуючись приписами статті 8 Закону, просимо повідомити (надати відповідь рекомендаційного характеру) щодо застосування законодавства у сфері закупівель, а саме: 1) чи є можливим залучення субпідрядних організацій при закупівлі послуг, з огляду на приписи Закону, якщо так, чи потрібно про це зазначати в тендерній документації та проекті договору, що є складовою частиною тендерної документації?