Просимо надати роз’яснення. Військовою частиною А3130 було двічі оголошено відкриті торги на закупівлю послуг автомобільного крану (очікувана вартість обидва рази складала 187800,00 грн.). Перші відкриті торги - жодного учасника. Другі відкриті торги - один учасник (ПрАТ "Южмормонтаж") з пропозицією 174000,00 грн.. Під час переговорів з ПрАТ "Южмормонтаж" щодо ціни встановлено, що ПрАТ "Южмормонтаж" пропонує ціну Договору - 187800,00 грн.. Чи має право військова частина А3130 укласти Договір з ПрАТ "Южмормонтаж" на суму 187800,00 грн.?

Службою автомобільних доріг у Харківській області (надалі Замовник) 12 травня 2017 року за результатами проведеної процедури відкритих торгів укладений договір з надання послуг з поточного середнього ремонту автомобільної дороги загального користування державного значення. За умовами договору строк надання послуг – до 31.12.2019, проте в грудні 2019 року через відсутність фінансування внесено зміни до договору, чим змінено пункт договору в частині корегування строку надання послуг, а саме - до 31.12.2020 року. На завершальному етапі виконання робіт Підрядником і Замовником було виявлено потребу у закупівлі додаткових аналогічних послуг у того ж самого учасника, загальна вартість таких послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, які не можливо було передбачити. Питання: Чи може Замовник провести переговорну процедуру відповідно п.5 ст.40 якщо від строку укладання основного договору минуло більше трьох років?

Невідповідність назви предмета закупівлі в плані та в оголошенні переговорної процедури: Назва в плані: «Послуги з технічного обслуговування системи газопостачання та газового обладнання за адресами: -63347, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине вул. Промислова 3, -63304, Харківська обл., м. Краноград, вул. Українська, 165, -63304, Харківська обл., м. Краноград, вул. Полтавська, 86, -63372, Харківська обл., Красноградський р-н, с. Лукашівка, вул. Центральна» Назва в огодошенні: "Послуги з технічного обслуговування системи газопостачання та газового обладнання (крім ВОГ)" Підкажіть, будь ласка, чи потрібно скасовувати дану переговорну процедуру? Чим загрожує замовнику така помилка? Дякую)

Замовником проведено СПРОЩЕНУ процедуру закупівлі робіт з капітального ремонту, в ході якого виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт. Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 3 ЗУ «Про публічні закупівлі» (Далі – Закон) якщо після укладення договору про закупівлю у замовника виникла необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Разом з тим, ч. 1 ст. 13 Закону визначено, що ЗАКУПІВЛІ можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі (ч. 2 ст. 13 Закону). При цьому, відповідно до змісту п. 5 ч. 2 ст. 40 Закону Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника можлива лише за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення ТЕНДЕРА. Яким чином здійснюється закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника (п. 5 ч. 7 ст. 3 Закону) за договорами про закупівлю, укладеними за результатами проведення СПРОЩЕНОЇ ПРОЦЕДУРИ? Дякую за відповідь!

Відповідно до п. 22 частини 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі», предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. В зв’язку з набранням чинності з 19.06.2020 року наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» №708 від 15.04.2020 року (далі – наказ №708), виник ряд питань щодо формування назви предмета закупівлі, а саме: 1. Яке значення має поняття «назва предмету закупівлі»? Чи це поняття є тотожним з поняттями: «конкретна назва предмету закупівлі» або «назва коду за Єдиним закупівельним словником»? 2. В наказі №708 в жодному пункті нічого не сказано про «конкретну назву предмета закупівлі» (раніше конкретна назва зазначалась в дужках). Чи потрібно зараз зазначати конкретну назву в назві предмета закупівлі? 2.1. Наприклад, ст. 4 передбачено, що Річний план повинен містити «назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності)». При цьому при заповненні форми Річного плану через електронний майданчик є два окремих поля «Конкретна назва предмета закупівлі» та «Коди відповідних класифікаторів предмета закупівлі ДК 021:2015». Виходячи з норм Наказу №708 назва предмету закупівлі для товарів та послуг зводиться лише до коду ДК 021:2015, яку інформацію вказувати в графі «Конкретна назва предмета закупівлі»? 3. Щодо визначення назви предмету закупівлі для робіт. Пунктом 4 Розділу І наказу №708 визначено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року N 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року N 301. При цьому взагалі нічого не вказано про код ДК 021:2015. Як формувати назву предмета закупівлі для робіт?