Відповідно до постанови КМУ № 292 від 22.04.2020 державне підприємство “ПРОЗОРРО” (адміністратор електронної системи закупівель), що належить до сфери управління Міністерства економіки, визначено відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету. 1. Після проведення оплати за скаргу у сумі 170 000 ,00 грн. Фактичний отримувач: ДП "ПРОЗОРРО", та подальшого отримання рішення Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ" у задоволенні його скарги - Адміністратор перераховує плату за подання скарги до державного бюджету протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження щодо: відмови в задоволенні скарги. 2. Единим документом є- платіжна інструкція кредитового переказу (з банку) та папірець з реквізитами для перрерахування 170 000,00 грн. без ПДВ. 3. Прошу пояснити , який з циз документ є підтверджуючий для ДПІ, якщо жодні не надаються ДП "ПРОЗОРРО"? Завчасно вдячний.

Шановні колеги, просимо надати роз’яснення щодо застосування (дії) Постанов Кабінету Міністрів України (далі – Постанова) від 09.11.2022р. №1260 , від 16.11.2022р. №188 та від 29.11.2022р. №1340, відповідно яким до Переліку товарів, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита (Постанова КМУ № 224 від 20.03.2020). В той же час п. 2 Постановою від 16.11.2022р. №1340 зазначається «Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 1 квітня 2023 року, але не пізніше останнього дня місяця, в якому завершується дія карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.». Тобто самою Постановою передбачено обмеження строку її дії але Постановою від 25.04.2023р. №383 було продовжено строк дії зазначеного карантину. Фактично зазначені Постанови діють на момент написання даного питання (16.05.2023р.) але спільнотою та Державними установами України ширяться різні трактування норм та вимог. Наприклад Державна Митниця України 28.04.2023р. опублікувала офіційну новину про завершення дії пільгового імпорту товарів необхідних для відновлення енергетичної інфраструктури України - https://customs.gov.ua/news/zagalne-20/post/1-travnia-2023-roku-zavershuietsia-period-pilgovogo-importu-tovariv-dlia-vidnovlennia-energetichnoyi-infrastrukturi-ukrayini-1146. За даними інформаційної веб сторінки Hotline зміна цін на товари необхідні для відновлення енергетичної інфраструктури України, починаючи з березня 2023 року, пішли на спад. Де рівень спаду коливається від 25 до 50% від цін в час його дефіциту. Тобто ринок, як і передбачалось законотворцями, на період дії Постанови нівелював дефіцитний стан товарів. Станом на зараз в більшості позицій ринок товарів, що зазначені в Постановах перевищує попит (не враховуючи специфічні запити Замовників). Купівля визначених Постановою товарів, в даний час, несе ряд ризиків. Замовники/Учасник та інші дотичні по різному трактують норми, дехто не застосовує/застосовує норму щодо локалізації; нарахування ПДВ чи ввізного мита. Просимо зазначити: 1. Чи діють на сьогоднішній час Постанови в частині спрощення проведення закупівель (без локалізації) та без нарахування ПДВ й мита?. 2. Розглянути можливість приведення до одного варіанту розуміння зазначених норм (Постанов) всіма дотичними чи/або їх відміні, в разі наявності економічного обґрунтування законотворцями (ініціаторами Постанови). Дякую.

Прозоро маркет працює таким чином, що закупівля оголошується "з ПДВ". Учасниками доволі часто є не платиники ПДВ, які заповнюють поле з ціною (зазначають свою ціну без ПДВ) і не звертають уваги, що в ЕСЗ їх ціна відборажується як "UAH з ПДВ". Наприклад, ціна учасника 4 000,00 грн без ПДВ, в системі відображається 4 000,00 UAH з ПДВ Чи правомірними будуть дії замовника, в частині укладання договору з переможцем - неплатником ПДВ по ціні "без ПДВ", тоді як в електронній системі закупівель проти ціни такого переможця буде зазначено "UAH з ПДВ" ? Наприклад, в ЕСЗ 4 000,00 UAH з ПДВ, при цьому договір укладається на 4 000,00 грн без ПДВ.

19.10.2022 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Згідно пункту 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Абзацом 13 пункту 41 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі якщо ціна такої тендерної пропозиції перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації. Оскільки, для оцінки тендерних пропозицій замовниками можуть використовуватися різні методики, тому, просимо пояснити наступне: - чи поширюється дія абз. 13 п. 41 Особливостей на випадки, коли учасник (не платник ПДВ) надає тендерну пропозицію ціна якої перевищує очікувану вартість закупівлі без урахування ПДВ, якщо в оголошенні про проведення відкритих торгів замовник визначив очікувану вартість закупівлі з ПДВ, а в тендерній документації зазначив, що не приймає до розгляду тендерну пропозицію, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів; - чи випливає з абз. 13 п. 41 Особливостей необхідність застосування замовниками, при здійсненні оцінки пропозицій учасників, методики порівняння повних відпускних цін учасників, залежно від того який режим оподаткування ними застосовується; - чи передбачена Особливостями будь-яка методика оцінки пропозицій учасників процедури закупівлі, в залежності від того який режим оподаткування застосовується ними.

В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»: істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України? НАГОЛОШУЄМО: 1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання. 2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію