В тендерній пропозіції яку надав участник згідно встановленої форми замовником в таблиці де треба було зазначити вартість за одинцю послуги , а саме 49,00 грн. - заначив загальну вартість послуги - 355152,00 грн . Прицьому цена економічно вигідна. у даного учасника.
Чи є це віднисти до формальної (несуттєвої) помилки?
Чи потрібно выдхиляти тендерну пропозицію?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F41825-06 розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому інформація щодо узагальнених рекомендації для складання тендерної документації та формальних помилок в тендерній пропозиції доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланнями:
В результаті адміністративно-територіальної реформи до м. Хмельницького було приєднано 25 населених пунктів. На сьогоднішній день постало питання про обслуговування доріг у зимовий період (очищення від снігу) даних населених пунктів. Чи можимо ми здійснити закупівлю даної послуги за кожним окремим населеним пунктом, та оформлювати цю закупівлю прямим договором в межах визначених законодавством (За прикладом поточного ремонту доріг)
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас відповідно до частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 цього Закону.
Отже, при здійсненні закупівель замовники керуються вартісними межами, встановленими в пунктах 1 та 2 частини першої статті 3 Закону з дотриманням положень частини 10 статті 3 Закону.
06.07.2020
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Комунальне підприємство бажає придбати вантажний автомобіль близько 250 тис. грн., однак є сумніви чи потрібно оприлюднювати інформацію про закупівлю та які дії ще потрібно вчинити аби все зробити відповідно до Законодавства.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
В річному плані закупівель підприємства є декілько предметів закупівлі за одним кодом ДК 021:2015. Предмети закупівлі між собою крім кодів ДК 021:2015 не повязані (потенційні виконавці різні). Орієнтовна вартість кожного з предметів закупівлі меньш 50 тис. грн. Як визначается необхідність застосування Закону про публічні закупівлі, на кожен предмет закупівлі окремо чи на всю групу за кодом ДК загалом?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Про надання роз’яснення щодо внесення змін до форм документів у сфері публічних закупівель
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.