У січні 2018 року ДРИДУ НАДУ з дотриманням вимог Закону було укладено договір про закупівлю природного газу із строком дії до 31.12.2018 року. Протягом дії договору, у зв’язку зі значним підвищенням ціни на газ, обсяг закупівлі було зменшено, в наслідок чого виникла необхідність у грудні 2018 року укласти другий договір про закупівлю природного газу. Відповідно до частини п’ятої статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Питання: 1)Якщо протягом року було укладено декілька договорів за одним і тим самим предметом закупівлі, чи має право замовник продовжувати дію першого (більшого за обсягом закупівлі), а не останнього договору? 2)Чи правомірні дії замовника: - після виконання умов договору, не розміщуючи звіт про виконання договору, продовжити дію цього договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року; - укласти другий договір за тем же самим предметом закупівлі строком дії до кінця 2018 року; - після затвердження видатків в 2019 році укласти ще одну додаткову угоду до діючого (продовженого першою додатковою угодою) договору про закупівлю, в якій зазначити конкретну суму закупівлі в межах 20 % від суми попереднього договору.

Доброго дня! Підкажіть будь лазка чи можемо ми застосувати переговорну процеду за п.2 ч.1 ст.40, якщо в нас двічі було проведо відкриті торги за предметом Електрична енергія на 2021 рік у 2020 році, перший раз акціон не відбувся через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій у грудні 2020 року,після чого було повторно оголошено процедуру відкритих торгів. Аукціон було призначено на 11.01.2021 року, який також не відбувся через відсутність достатньої кількості тендерних пропозицій. Виходячи з вище зазначеного є питання, чи можемо ми проводити переговорну процедуру відповідно до п.2 ч.1 ст.40 або потрібно знов оголошувати відкриті торги?

Наше підприємство приймало участь в публічній закупівлі на будівельні роботи, за результами електроного аукціону наша пропозиція була найбільш економічно вигідною. Замовник дискваліфікує нас, та обирає переможмем другого учасника. Після чого ми подаємо скаргу в АМУ на безпідставну дискваліфікацію. АМУ задовільняє нашу скаргу. 09.09.2019 р. Замовник визнгає нас переможцем. 19.09.2019 р. в останій день оскарження інший учасних подає скаргу в АМУ на скасування нас переможцем. 20.09.2019 р. Замовник оприлюднює протокол від 20.09.2019р. про усунення порушень згідно скарги та відміняє рішення про визнання нас переможцем, після чого учасник відкликає скаргу в АМУ. Чи є такі дії Замовника правомірними? так як рішення про нашу дискваліфікацію було прийнято після граничного терміну оскарження.

Наше підприємство має намір взяти участь у державній закупівлі за оголошенням UA-2018-09-03-001313-a- Двигуни та їх частини, та UA-2018-08-23-001313-a-двигуни та їх частини. Замовник ПАТ "Укрзалізниця", філія "Енергоремтранс". Замовник в ДКТ визначає характеристики предмету закупівлі, оригінал якої виготовляється в Російській Федерації, водночас в ДКТ визначено, у разі походження товарів з РФ, надати підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими згідно Розпорядження КМУ №829 від 11.09.2014. Просимо Вас надати розяснення стосовно підтвердження Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо неможливості їх заміщення іншими.

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України. На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження. Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень. Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)». З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність. Заздалегідь вдячні.