Доброго дня! Може уповноважена особа здійснювати відкриті торги та переговорну процедуру? Примітка: скасували тендерний комітет, також є ще одна уповноважена особа, яка проводить спрощену закупівлю та займається опублікуванням планів.

Доброго дня! Згідно п. 10 ч. 1 ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі" однією з підстав відхилення тендерної пропозиції учасника є відсутність у юридичної особи, яка є учасником, антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень. Чи поширюється дана вимога на компанії-нерезиденти, які є учасниками закупівель, якщо у їх країні відсутнє антикорупційне законодавство чи їх законодавство це не передбачає? Чи має право Замовник вимагати від них наявність антикорупційної програми?

Чи є таке розуміння поділ коштів? Наприклад: з місцевого бюджету було виділено 600 тис на закупівлю солі, частину коштів, 200 тис було кинуто на переговорну (скорочену) зг. ст.40 п.3 нагальна потреба здійснити закупівлю: виникнення економічних та соціальних обставин а на 400 тис було проведено відкриті торги. Не було уникнення від процедур закупівель. Чи можна поділяти виділену суму коштів на одне ДК на дві процедури закупівлі,які не порушують закон "Про публічні закупівлі". Тобто купить один товар двома процедурами відкритих торгів. Дякую

Державне підприємство «Хмельницький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» просить надати роз’яснення чи являється воно Замовником згідно положення пункту 9 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», так, як згідно Статуту здійснює свою діяльність на комерційній основі. Дане питання виникло у зв’язку із набранням чинності постанови КМУ № 363 від 24.04.2019 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою передбачається, що відповідно до Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету за відповідний період, визначається виходячи з обсягу чистого прибутку (доходу), розрахованого згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку як підсумок суми чистого фінансового результату (прибутку) та суми капіталу в дооцінках, яка підлягає перенесенню до нерозподіленого прибутку, з урахуванням того, що до такого підсумку також може бути включена частка нерозподіленого прибутку або невикористаних фондів, утворених внаслідок розподілу прибутку в обсязі, визначеному рішенням органу управління, за наявності фінансових ресурсів у підприємства, за результатами фінансово-господарської діяльності починаючи з 1 січня 2019 р. у розмірі 90 відсотків для підприємств, обсяг чистого прибутку яких фактично у відповідному звітному періоді становить більше 50000 тис. гривень, і 50 відсотків - інших підприємств. Крім того, відповідно до зазначеної постанови втратила чинність постанова КМУ № 959 від 13.12.2017 «Про внесення зміни до пункту 1 Порядку відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями», якою було установлено, що частина чистого прибутку (доходу), що відраховується державними унітарними підприємствами, установами та організаціями, які належать до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі і провадять діяльність у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, до державного бюджету за відповідний період, визначається у розмірі 30 відсотків, за умови спрямування ними 45 відсотків чистого прибутку (доходу) від своєї діяльності на технічне переоснащення.

Вітаю! За результатами відкритих торгів Замовником укладено Договір з Підрядником на капітальний ремонт. Проєктно-кошторисна документація (далі - ПКД) виготовлена в 2019 році. У січні 2020 року міськвиконком прийняв нове рішення про збільшення розміру кошторисної заробітної плати. Підрядник просить провести коригування ПКД та зібльшити суму Договору на підставі пункту 7 частини 4 статті 36 Закону Про публічні закупівлі, аргументуючи тим, що розмір зарплати є регульованим нормативом, який встановлює міськвиконком. Чи може Замовник збільшити суму тендерного Договору після коригування ПКД (перерахунок заробітної плати), керуючись пунктом 7 частини 4 статті 36 Закону? Дякую.