10.04.2023
Запитання Тема: Інше
Державне підприємство «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України, відповідно до положень Статуту входить до системи державного резерву, засновано на державній власності (100%) і діє як державне комерційне підприємство. Підприємство є платником податку на прибуток на загальних підставах та не фінансується з бюджету.
Метою діяльності підприємства, згідно Статуту, є одержання прибутку на основі здійснення господарської діяльності та задоволення державних потреб у державному матеріальному резерві.
Господарська діяльність укладається в тому, що підприємство надає послуги зберігання матеріальних цінностей й супутні послуги комерційним організаціям з метою одержання прибутку.
Просимо надати роз’яснення, чи є ДП «Комбінат «Салют» замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі"?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання приналежності до замовників у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) висвітлено в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06
“Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06
“Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Водночас визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється суб’єктами самостійно та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіють самі суб’єкти та/або їх органи управління.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 No 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить здійснення визначення замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
05.04.2023
Запитання Тема: Інше
Підпунктом 1 пункту 1 Постанови КМ України "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" від 20 березня 2022 р. № 335 установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.
Таким чином, розрахунку не зазначено інформації чи потрібно включати прибуток підприємства під час формування калькуляції витрат.
Крім того, Постановою КМ України "Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва" від 24 березня 2023 р. № 256 встановлено, що на період реалізації експериментального проекту: положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів та щодо порядку здійснення платежів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 30, ст. 1737), Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 березня 2021 р. № 363 (Офіційний вісник України, 2021 р., № 33, ст. 1916), постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 26, ст. 1419), постановою Кабінету Міністрів України від 4 грудня 2019 р. № 1070 “Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 2, ст. 64), а також заборона, визначена пунктом 15-1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029, № 99, ст. 3224), не застосовуються.
Таким чином, прошу надати відповідь на наступні питання:
1. Чи може підприємство при продажу Товару включати прибуток до ціни товарів, які постачаються?
2. Чи має підприємство у калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору) вказувати інформацію про прибуток?
3. У випадку, якщо включення прибутку є можливим, який відсоток від ціни продажу, може складати прибуток, та яким нормативно правовим актом регулюється це обмеження?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Мінекономіки не є розробником постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану" (далі – постанова № 335) в поточній редакції, а тому відсутня можливість відповісти на питання по суті Вашого звернення.
Водночас повідомляємо, що наразі Мінекономіки веде роботу щодо внесення змін в постанову № 335. Враховуючи зазначене, Мінекономіки надасть загальне роз’яснення, в тому числі згідно з піднятими питаннями у Вашому зверненні, після затвердження проєкту постанови Кабінетом Міністрів України.
03.04.2023
Запитання Тема: Інше
Насоси, зокрема, що перекачують воду (насоси для рідин), є в переліку товарів до яких застосовується вимоги локалізації відповідно до п. 6-1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про публічні закупівлі» бо відносяться до групи товарів згідно ДК -4212 «Насоси та компресори».
Прошу надати роз’яснення, як діяти у випадку, коли циркуляційний насос є невід’ємною частиною готового виробу, наприклад побутового двохконтурного газового котла, беручи до уваги те, що сам газовий котел не є в переліку товарів до яких застосовується вимоги локалізації.
Тобто прошу надати роз’яснення, чи буде застосовуватись при проведенні публічних закупівель вимога з локалізації до товару, у якого невід’ємною частиною його конструкції чи комплектації є складова (частина, деталь, комплектуюча) що сама по собі підпадає під локалізацію, але без якої товар не може працювати.