03.08.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Замовником укладений прямий договір в 2017 році на капітальний ремонт електричного двигуна (насосне обладнання ТЕС). Строк дії договору до 31.12.2020р. Сума договору на рік 200 тис. грн. (кошториси надаються до договору по мірі виконання робіт). В червні 2020 року фірмі передано 6 двигунів на ремонт. Згідно виставленого рахунку сума перевищує договірну. Як бути замовнику.? Необхідно укладати додаткову угоду на збільшення суми, але за якою ст. закону? Договором передбачено внесення змін при внесені змін в обсяги і склад робіт, а також при виникнені потреби у ремонті додаткової кількості двигунів. Чи може замовник укласти додаткову угоду на збільшення суми договору та кількості, оскільки це передбачено договором, договір укладений в 2017 році, прямий, та відповідно до Господ. Кодексу виконується до повного виконання сторонанми своїх зобовязань.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=55553, розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 "Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону", який містить інформацію щодо завершення процедур закупівель, розпочатих до введення в дію нової редакції Закону, та виконання укладених договорів.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
31.07.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Відповідно до листа Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 3302-06_29640-06 від 14.09.2016р. «Щодо планування закупівель» закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Разом з тим частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмету закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель/додатку до річного плану відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі.
Таким чином, ураховуючи, що Законом встановлено порядок придбання товарів, робіт і послуг, здійснення закупівель замовником у разі: 1) виникнення додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити; 2) виділення додаткових коштів; 3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівель; 4) коштів зекономлених у разі зміни ціни договору в бік зменшення у випадках, визначених у частині четвертій статті 36 Закону; 5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі; 6) інших подібних випадках, можливе після вчинення замовником дій, передбачених частиною першою статті 4 Закону, тобто внесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону, оскільки, виходячи зі змісту пункту 18 частини першої статті 1 Закону та з урахуванням Бюджетного кодексу України (у разі, якщо замовником є розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), такий предмет закупівлі у вищевказаних випадках вважатиметься новим предметом договору.
Виходячи з вищевказаного, виникає запитання чи буде рахуватися перерозподіл коштів між КЕКВ, у разі виділення рішенням сесії (головним розпорядником коштів) новим предметом закупівлі?
29.07.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Прошу надати роз’яснення щодо коректного визначення предмету закупівлі із застосуванням Єдиного закупівельного словника щодо закупівлі товару - паливні гранули (пелети) з деревини.
З огляду на законодавчі та нормативні підстави, посилання на які наведено в доданому листі (файл pdf), вважаю, що при закупівлі товару «паливні гранули (пелети) з деревини» предмет закупівлі має бути визначений Замовником із застосуванням Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015, як:
код за ДК 021:2015 09110000-3 Тверде паливо - паливні гранули (пелети) з деревини, що повністю відповідає суті і предмету закупівлі.
Додається файл - лист з обґрунтуванням.
Наперед вдячний за роз'яснення.