Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
30.04.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 вимог нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель. Статтею 22 Закону встановлені обов’язкові складові, які повинна містити тендерна документація. Тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону. Розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно відповідно до статті 29 Закону. Водночас, виходячи зі змісту статті 29 Закону, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією він розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах: 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю. У свою чергу, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону. Згідно зі статтею 41 Закону Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю. З огляду вищевикладене, виникає запитання чи повинен замовник встановлювати вимогу у тенедрній документації щодо необхідності подання учасником у складі тендерної пропозиції документів на підтвердження права підпису договору про закупівлю.
Відповідь
30.04.2020
Запитання      Тема: Інше
Добрий день. Управління праці та соціального захисту населення проводить відшкодування перевізникам за здійснений пільговий проїзд мешканців міста (за рахунок коштів міського бюджету). Вартість відшкодування перевищує 200.0 тис.грн. Враховуючи зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" підскажіть будь ласка: - чи необхідно проводити в даному випадку процедуру електронних закупівель? - якщо ні, то чи ми повинні публікуваті звіт про укладений договір? - чи відображати у річному плані видатки на відшкодування (компенсацію)?
Відповідь
30.04.2020
Запитання      Тема: Планування закупівель
У Замовника є необхідність закупівлі послуги з розміщення статті в визначеній єдиній регіональній газеті ДК 021:2015- 79340000-9 «Рекламні та маркетингові послуги». Сума по цьому коду більше 50 тис. грн. Чи можливе придбання цієї послуги (укладання договору) без застосування порядку проведення спрощених закупівель згідно п.2 ч.7 Закону №922 шляхом застосування пп.3 як за відсутності конкуренції з технічних причин.
Відповідь
30.04.2020
Запитання      Тема: Інше
Є закупівля UA-2020-04-23-000133-a "Очікувана вартість" закупівлі 21200грн. Моя ставка на даний тендер 19350 грн. в моєму розумінні я маю платити за участь 17 грн. (що випливає з тарифної сітки затвердженої КМУ в постанові №116, - так як моя вартість нижче 20 тис грн.) Та при реєстрації з мене зняли 119 грн. (був змушений відкликати пропозицію, - так як вважаю, такі дії тендерного майданчика порушують Законодаство). В постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 - чітко сформовано, - далі витяг із постанови: " За подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника закупівлі, що була розкрита електронною системою закупівель через електронні сервіси з автоматичним обміном інформацією (онлайн-сервісами), доступ до яких здійснюється за допомогою Інтернету, та за користування зазначеними електронними сервісами оператор авторизованого/попередньо авторизованого електронного майданчика справляє з учасника плату в розмірі: 1) один неоподатковуваний мінімум доходів громадян - у разі, коли вартість закупівлі становить не більш як 20 тис. гривень;" Прошу надати юридичне уточнення понять: "Очікувана вартість" - завжди фігурує в тендерній документації будь-якої закупівлі. "Вартість закупівлі" - фігурує в постанові КМУ від 24 лютого 2016 р. № 166 В моєму розумінні це два абсолютно різні поняття і тому несуть різну суть. "Очікувана вартість" - абстрактна, початкова цифра вище якої просто не має бути ставка на тендері. "Вартість закупівлі" - чітка (стала) цифра яка утворюється за результатами торгів. Питання, - чому я як учасник, маю платити за участь в тендері суму яка вираховується з "абстрактної" нічим не обгрунтованої цифри (яка в результаті торгів буде змінена, незрозуміло на яку величину), якщо моя початкова ставка є нижчою? Логічно вираховувати вартість участі від початкової ставки учасника. Тим більше що текст в постанові КМУ №116 сформульований дуже чітко і не двозначно, а саме, - вартість участі формується з "Вартості закупівлі" і аж ніяк не з "Очікуваної вартості" чи "Розміру бюджетного призначення" Так «Початкова ставка» теж не є сталою величиною, - бо може бути змінена під час торгів (але ж тільки в сторону зменшення), тому на мою думку «Початкова ставка» є більш актуальним мірилом ніж «Очікувана вартість»(як ми потенційні учасники, - застраховані від завищення "Очікуваної вартості"???), так як остаточна «Вартість закупівлі»(на основі якої, - згідно законодавства формується вартість участі в тендері) однозначно буде не більше «Початкової ставки» (якщо учасник пройде кваліфікацію). Дуже чекаю на розяснення. Дякую.
Відповідь
30.04.2020
Запитання      Тема: Зміна істотних умов договору
Договори на закупівлю послуг з теплопостачання або водопостачання укладені на декілька років за умови його пролонгації на кожний наступний бюджетний рік. Пролонгація договору на наступний рік здійснюється на підставі додаткових угод. При цьому за умовами кожної додаткової угоди змінюється її істотна умова, а саме збільшується сума договору. Чи є порушенням вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" укладення додаткових угод, які збільшують загальну суму договору (з урахуванням змін) на суму, що перевищує 200 тис.грн.?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json