Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі – товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

У свою чергу, Порядок визначення предмета закупівлі, затверджено наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).

Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку, замовник здійснює таку закупівлю відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом. 

Водночас Законом зокрема передбачена можливість здійснювати закупівлі за частинами предмета закупівлі (лотами). Так, зокрема відповідно до абзацу четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів.

У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Закон набрав чинності 19.02.2016 року та введений у дію з 1 квітня 2016 року - для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання; з 1 серпня 2016 року - для всіх замовників.

Згідно з частиною п’ятою статті 2 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених цим Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуги енергосервісу.

Так, правові та економічні засади здійснення енергосервісу для підвищення енергетичної ефективності об'єктів державної та комунальної власності встановлені Законом України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації" від 09.04.2015 № 327-VIII (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 25 грудня 2015 року N 922-VIII) (далі – Закон № 327-VIII ) .

Відповідно до статті 2 Закону № 327-VIII державні закупівлі енергосервісу здійснюються за процедурами державних закупівель у порядку, встановленому Законом України “Про здійснення державних закупівель” для закупівлі послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Закон України “Про здійснення державних закупівель” втратив чинність 1 серпня 2016 року відповідно до пункту 5 Розділу IX “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.

Водночас інформуємо, що 23.03.2017 Верховна Рада України прийняла у другому  читанні Закон України  № 4549 "Про внесення змін до Закону України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації", який 31.03.2017 направлено на підпис Президенту України згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58925

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку  від від 17.03.2016 № 454  (далі –Порядок).

Під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН). У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу (абзац шостий пункт 1 Порядку).

Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.

Ураховуючи викладене, замовник може визначити окремі частини (лоти) предмета закупівлі лікарських засобів за обсягом. При цьому обсяг та кількість є тотожними поняттями.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.

Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016  № 454 (далі – Порядок).

Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.

Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017  № 3302-06/ 3302-06/3816-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb

Разом з тим згідно з частиною першою статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Відповідно до частини першої статі 20 Закону відкриті торги є основною процедурою закупівлі.

Таким чином, замовник може проводити декілька процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону у поточному році за одним і тим же предметом закупівлі, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону в межах єдиної процедури.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”.

Поряд з цим ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнято наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, з метою удосконалення нормативної бази у будівельному комплексі України, на підставі рішення науково-технічної ради Мінрегіону України від 13.12.2012 № 206 та на виконання Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року, затвердженої постановою КМУ від 13.04.2011 № 471.

Відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань затверджує державні будівельні норми, кошторисну нормативну базу у будівництві, порядок її застосування під час здійснення будівництва із залученням державних коштів. 

Ураховуючи викладене, із зазначеного питання слід звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.