18.02.2020
Запитання Тема: Інше
Прошу надати роз’яснення щодо проведення публічних закупівель наркотичних засобів:
- Діазепам (Diazepam) – розчин для ін'єкцій, 5 мг/мл по 2 мл;
- Морфін (Morphine) – розчин для ін'єкцій, 10 мг / мл 1 мл;
- Фентаніл (Fentanyl) – розчин для ін'єкцій, 0,05 мг/мл по 2 мл;
на які наказом МОЗ України «Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року» від 11.10.2019 року №2072 регламентуються граничні оптово-відпускні ціни. Проте, відпускні ринкові ціни в середньому на названі препарати станом на 01.02.2020 року є іншими, а саме набагато вищими.
1Діазепам (Diazepam) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,25.Відпускні ринкові ціни, грн.40,00
2Морфін (Morphine) –Граничні оптово-відпускні ціни, грн.6,72 Відпускні ринкові ціни, грн.53,00
3Фентаніл (Fentanyl) – Граничні оптово-відпускні ціни, грн.4,47.Відпускні ринкові ціни, грн.57,80. По затвердженим наказом МОЗ цінах ніхто з постачальників не постачає наркотичні засоби і, відповідно не приймає участь в оголошених закупівлях. Як вирішити це нагальне питання закупівлі?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267, МОЗ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері створення, виробництва, контролю якості та реалізації лікарських засобів, медичних імунобіологічних препаратів і медичних виробів та зокрема, затверджує перелік лікарських засобів, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів та на які встановлюються граничні оптово-відпускні ціни, та реєстр граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що включені до Національного переліку основних лікарських засобів.
Тому, з питання застосування Наказу від 11.10.2019 № 2072 “Про затвердження Реєстру граничних оптово-відпускних цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти, станом на 28 серпня 2019 року” слід звертатись до МОЗ.
18.02.2020
Запитання Тема: Інше
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) надано визначення наступних термінів:
замовники - суб’єкти, згідно зі статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону;
спрощена закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 Закону.
Положеннями статті 2 Закону конкретизовано, що до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону, належать юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 3 Закону надано вичерпні критерії, відповідно до яких до замовників, які здійснюють закупівлю віднесено юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі.
Водночас статтями 1,4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку (надалі - об'єднання) є юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна. Об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Наголошено й на тому, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених галузевим законодавством щодо діяльності об’єднання. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
З огляду на зазначене, слід дійти висновку, що об'єднання є неприбутковим та непідприємницьким товариством, основною функцією якого є забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників та жодним чином не може здійснювати та забезпечувати потреби держави або територіальної громади.
В місті Кривому Розі діє Програма підтримки об’єднань співвласників багатоквартирного будинку де одержувачами коштів та замовниками робіт з капітального ремонту є об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись змістом Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, просимо надати роз’яснення чи відноситься об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, як юридична особа, у разі здійснення фінансування в межах затверджених міських програм та за рахунок місцевого бюджету до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону України «Про державні закупівлі».
Заздалегідь вдячні за надання роз’яснень.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 нової редакції Закону замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону.
Так, статтею 2 нової редакції Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 нової редакції Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків;
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить віднесення суб"єктів до замовників у конкретних випадках.
15.02.2020
Запитання Тема: Інше
За результатами проведеної кваліфікаційної оцінки учасника дискваліфіковано за невиконання вимог тендерної документації. Учасник, до оголошення результату торгів, відкликав свою пропозицію. Чи стягується тендерне забезпечення з учасника, якого дискваліфіковано і який відкликав свою пропозицію.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини п’ятої статті 25 Закону учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції.
Разом з тим частиною третьою статті 24 Закону встановлено перелік випадків, коли забезпечення тендерної пропозиції не повертається, зокрема відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними.
Таким чином, забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі настання підстав, визначених частиною третьою статті 24 Закону.