21.07.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Згідно з наказом МЕРТУ 17.03.2016 № 454, який втратив чинність, Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Згідно з чинним наказом №708 від 15.04.2020р. кінцева фраза "із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника" відсутня.
Чи свідчить це про те, що наразі визначення предмета закупівлі робіт здійснюється тільки за об'єктом? А бо ж порядок визначення залишився без змін та враховується ще й код згідно з ДК? Розрахунок меж проведення відкритих торгів в 1,5 млн потрібно здійснювати наразі вже ТІЛЬКИ за об'єктами? Чи враховується код ДК?
20.07.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону України «Про здійснення публічних закупівель» за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм тощо.
Роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт;
Отже, виготовлення проектно-кошторисної документації, геологорозвідувальні, проектні роботи, експертиза проектної документації, здійснення технічного, авторського наглядів та інші «супровідні» послуги по одному об’єкту є різними видами робіт та окремими предметами закупівель.
Під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними кошторисного розрахунку на весь об’єкт будівництва. Зведений кошторисний розрахунок – це кошторисний документ, який визначає повну вартість будівництва, враховуючи кошторисну вартість будівельних робіт, витрати на придбання устаткування, меблів та інвентарю, а також інші витрати. Враховуючи наведене вище, якщо супровідні роботам послуги по будівництву включені до зведеного кошторисного розрахунку, та вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт по будівництву, то такий предмет закупівлі належить до робіт. Предмет закупівлі в обов’язковому порядку має бути відображений у річному плані закупівель та додатку до нього .
У зв’язку із цим у Замовника виникає питання, чи об’єднуються (сумуються) за одним кодом «інші супроводіні послуги» по різним об’єктам будівництва в один?
Як відобразити у плані закупівель, що послуги , які йдуть за одним кодом, але вони відносяться до різних об’єктів будівництва .
Зазначаємо, що вартість супровідних послуг, у конкретному випадку – послуги з консультування у сфері (Консультаційної підтримки щодо розроблення звіту з оцінки впливу на довкілля та проходження процедури ОВД (ДК 021:2015 90710000-7 Екологічний менеджмент), не перевищує 50 тис грн.
15.07.2020
Запитання Тема: Інше
Відповідно до п.7 ч.5 ст.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
На підприємстві виникла необхідність закупити канц. товари для забезпечення провадження наукової діяльності за науково-дослідною темою, що була обрана МОН на конкурсній основі та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Чи потрібно застосовувати Закон при закупівлі матеріально-технічної бази, що буде використовуватися для забезпечення провадження наукової і науково-технічної діяльності, що фінансуються на конкурсній основі за рахунок відповідних коштів державного бюджету?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік випадків, на які не поширюється дія Закону, визначений частиною п'ятою статті 3 Закону.
Так, зокрема відповідно до пункту 7 частини п'ятої статті 3 Закону дія Закону не поширюється на закупівлю у разі якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині п'ятій статті 3 Закону у конкретних випадках.
15.07.2020
Запитання Тема: Виконання договору
Просимо Вас надати роз’яснення щодо використання бюджетних коштів.
У травні 2020 року до ТОВ «Вінстратегія-Будтехекспертиза» звернулося Комунальне некомерційне підприємство «Вінницький обласний клінічний шкірно-венерологічний центр Вінницької обласної ради» щодо проведення експертизи робочого проєкту «Капітальний ремонт ганків з улаштуванням пандусів будівлі Вінницького обласного клінічного шкірно-венерологічного диспансеру (літ. А) по вул. Магістратська, 21 в м. Вінниця», виконаного Приватним підприємством «ТриТетПроект».
В ході проведення експертизи виявилось, що вартість проєктних робіт значно завищено. В наданій кошторисній документації зазначена вартість проєктних робіт – 37 тис. 706 грн., без урахування ПДВ. Вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва складає 206 тис. 944 грн., загальна вартість будівництва (з урахуванням всіх витрат) – 331 тис. 799 грн. Відповідно до табл. А1 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 вартість проєктних робіт мала б складати не більше 15 тис. 521 грн. Виконавець проєкту відмовляється надавати розрахунок вартості проєктних робіт, обумовлюючи це тим, що саме таку вартість вони виграли, приймаючи участь у PROZORRO.
Відповідно до п.п.5.1 та п.п.5.2 ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 кошторисна вартість проєктних робіт для будівництва об'єктів визначається шляхом застосування усереднених відсоткових показників вартості проєктних робіт до розрахункової бази. По об'єктах невиробничого призначення розрахунковою базою, до якої застосовують усереднені відсоткові показники вартості проектних робіт, є вартість будівельних робіт за підсумком глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва, приведена у поточний рівень цін на момент складання розрахунку. В коментарі до Зміни №2, абзац 5 є роз’яснення «При цьому вартість проектних робіт в подальшому уточнюється виходячи з вартості будівництва, підтвердженої експертним звітом, а договірна ціна встановлюється динамічною».
Як бути у такому випадку експертній організації (чи може експерт «закрити очі» на явне порушення вимог ДСТУ Б Д.1.1-7:2013)? Які документи вимагати від замовника та проєктувальника для підтвердження завідомо завищеної вартості проєктних робіт? Чи необхідно привести вартість у відповідність до вимог ДСТУ та внести зміни в договір між замовником та проєктувальником про зміну вартості проєктних робіт?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 9 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011
№ 560, Мінрегіон здійснює нормативно-методичне забезпечення проведення експертизи та визначає нормативи обчислення її вартості.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014
№ 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання проходження експертизи проекту пропонуємо додатково звернутись до указаного органу виконавчої влади.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону. При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
10.07.2020
Запитання Тема: Інше
Відповідно до п. 7 ч. 5 ст. 3 ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон), дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, які фінансуються на конкурсній основі в порядку, визначеному статтями 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Враховуючи статті 58 і 59 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", можна зазначити, що до сфери дії Закону не відносяться послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, що фінансуються на конкурсній основі та у випадку грантової підтримки наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів державного бюджету.
Проте, у нормах Закону не визначено, чи застосовується Закон при грантовій підтримці наукової і науково-технічної діяльності за рахунок коштів міжнародних організацій, установ тощо (міжнародні гранти).
Враховуючи вищезазначене, прошу надати роз'яснення, чи поширюється дія Закону на закупівлі, предметом яких є послуги з провадження наукової, науково-технічної діяльності, що фінансуються за рахунок коштів міжнародних організацій, установ тощо (міжнародні гранти).
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 03.04.2017 № 3304-06/10825-06 “Щодо здійснення закупівель за міжнародними договорами”, який містить відповідь на питання, зазначене у зверненні.
Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.