Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
10.04.2020
Запитання      Тема: Тендерна документація
У зв’язку з вступом в дію нової редакції Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування нових норм Закону. Так, відповідно до частини 5 статті 22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подається у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладенням кваліфікованого електронного підпису. В свою чергу частиною 3 статті 12 Закону передбачено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електроні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Оскільки Закон України «Про електроні документи та електронний документообіг» регулює питання документообігу саме електронних документів, то вбачається логічним, що якщо вимагається створення документів тендерної пропозиції відповідно до згаданого в цьому абзаці Закону, то такі документи повинні бути створенні як електронні документи. При цьому статтею 6 цього Закону зазначено, що створення електронного документа завершується накладанням електронного підпису. Практика використання електронної системи закупівель пішла таким чином, що замовники не вимагають накладення електронного підпису на кожен окремий документ тендерної пропозиції учасника, оскільки учасники подають скановані документи, які підписані представником учасника та засвідчені печаткою учасника. Часто замовники вимагають накладення електронного підпису на всю тендерну пропозицію. Але враховуючи, що в Законі з’явилася заборона вимагати засвідчення документів підписом і печаткою, якщо учасником надано електронний документ, просимо просимо надати роз'яснення та рекомендації на наступні питання: 1. при подачі тендерної пропозиції учасник засвідчує кожен окремий документ підписом та печаткою та надає в пропозиції його скан-копію або учасник створює кожен окремий документ як електронний документ та на кожен окремий документ накладає кваліфікований електронний підпис - за вибором учасника? 2. Якщо всі документи подані як електронні документи - то на всю пропозицію можна не накладати кваліфікований електронний підпис? 3. Учасник може подати частину документів як скан-копії документів засвідчені підписом і печаткою, а частину документів як електронні документи. І в такому випадку вся пропозиція повинна бути підписана кваліфікованим електронним підписом? 4. Вимога замовника до учасників про створення та подання документів лише у формі електронних документів з підписанням кожного окремого документу кваліфікованим електронним підписом не буде протирічити нормам Закону? 5. У разі ж подання скан-копій документів підписаних та завірених печаткою але не підписаних кваліфікованим електронним підписом, то замовник правомірно відхиляє таку пропозицію? 6. Чи правомірно буде замовнику вимагати від учасника надати документи пропозиції засвідчені підписом та печаткою уповноваженої особи такого учасника у вигляді скан-копій без накладення кваліфікованого електронного підпису на кожен окремий документ, а лише накладення кваліфікованого електронного підпису на пропозицію?
Відповідь
02.04.2020
Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Відповідно до статті 11 Закон України від 19.09.2019 р. № 114-IX відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником, зокрема, шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (зі змінами) установлено: 1) надбавки працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки): • за високі досягнення у праці; • за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання); • за складність, напруженість у роботі. 2) доплати працівникам у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки): • за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників; • за суміщення професій (посад); • за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт. Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам. У зв’язку із вищенаведеним у постанові Кабміну від 30.08.2002 р. № 1298, за здійснення додаткової роботи уповноваженої особи працівнику можливо встановити грошову винагороду у вигляду будь-якої виплати: • надбавки або доплати? • чи лише доплати? Потрібно прив’язуватися до слова «доплата»?
Відповідь
27.03.2020
Запитання      Тема: Інше
1. Чи можуть створені Федерацією підприємства приймати участь, як учасники закупівель, у публічних закупівлях оголошених підприємствами, які заснувало НКСІУ? 2. Чи не буде така участь у разі перемоги в закупівлі трактуватись, як «пов’язаність осіб»?
Відповідь
17.03.2020
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Стаття 35 Закону №922-VIII та стаття 40 Закону №114-IX містять майже ідентичні норми щодо умов застосування переговорної процедури закупівлі, а саме, що переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У нашому випадку торги відмінено через подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій. Торги оголошено повторно. Розкриття тендерних пропозицій – 17 квітня 2020 року. Виникає питання, якщо повторну процедуру буде відмінено з тих же підстав по Закону №922-VIII, то вже з 19 квітня 2020 року по Закону №114-IX можна буде провести переговорну процедуру, чи все починати спочатку – з відкритих торгів?
Відповідь
03.03.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
21.02.2020 р. Замовником Військова частина А0665 (код ЄДРПОУ 08327157) було опубліковано на офіційному майданчику тендерів державної системи закупівлю UA-2020-02-21-000240-a, код 35740000-3 Симулятори бойових дій. Однак, Товариство, як виробник симуляторів бойових дій та впевнені шо інщі учасники не мають змоги прийняти участь в даній закупівлі, оскільки бюджет даної закупівлі умисно занижений на 500 000 грн. З бюджетом 1 170 000,00 продати 13 позицій симуляторів взагалі не можливо. З цього приводу на тенденому майданчику є вимоги-запитання від учасників щодо збільшення бюджету до 1 600 000,00 грн. Однак, тендерний комітет це все грубо проігнорував. Таким чином, просимо надати розяснення, чи Повинен Замовник перед публікацією закупівлі здійснювати аналіз ринку цін станом на дату публікації, чи повинен Замовник робити розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, проводити аналіз ринку з використанням публічної інформації з ProZorro? Як постачальнику вплинути на організатора торгів, якщо бюджет закупівлі дуже занижений, що унеможливлює участь всіх учасників у закупівлі?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json