Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
25.01.2019
Запитання      Тема: Тендерна документація
Тендерною документацією встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції Учасник повинен надати сканований оригінал платіжного доручення з відміткою банку про сплату суми коштів, що підтверджує внесення Учасником суми забезпечення тендерної пропозиції. Вважаємо встановлення даної вимоги дискримінацією учасників, які мають договірні відносини з банком-гарантом і формою покриття не обов’язково виступатиме внесення коштів на банківський рахунок. Формою покриття можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості або будь-яке інше майно принципала, або покриття грошовими коштами принципала у разі сплати банком принципалом гарантії, у випадках передбачених Замовником та законодавством України. Замовник не має права регулювати відношеня між банком та принципалом. ЗУ "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно- правовими актами, жодної вимоги щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів платіжного доручення або квитанції, що підтверджують перерахування коштів в якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії, чинним законодавством не передбачено. Просимо дати розяснення щодо встановлення Замовника вищевказаної вимоги тендерної документації? Правомірна чи данна вимога? Крім того, п 5.1.2. Тендерної документації встановлено також дискримінаційну вимогу щодо надання Учасником «Копії документів, підтверджуючих наявність складу та вагової на території Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території. (Якщо споруди для зберігання вугілля належать Учаснику на праві власності, він повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту або іншого документу на ваги, в іншому випадку – копії договорів оренди об’єктів нерухомості для зберігання вугілля та вагової чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території, завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг). Разом з договорами учасник повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту та/або копію документу з відповідною відміткою про повірку відповідного вагового обладнання які належать орендодавцю або надавачу послуг. Вимога щодо наявності матеріально - технічної бази - складу на території смт. Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району є дискримінаційною по відношенню до учасників процедури закупівлі, які можуть виконати умови поставки, але не мають відповідних складів на вказаній території, але мають матеріально технічну базу в Одеській області та за власні кошти та власними силами зобовязовуються доставити Товар, що є предметом закупівлі до місця вказаного Замовником. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає наявність складських приміщень на території Замовника. Чи правомірні дії замовника щодо встановлення такої вимоги? Також, невідомо з якої причини Замовник встановлює вимоги про надання Учасником документів, що підтверджують наявність матеріально - технічної бази завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг, а не Учасником, адже учасник є стороною договору та має законне право завіряти документи у яких від виступає стороною. Чи правомірна вимога Замовника? Просимо надати розяснення щодо правомірності вищевказаних вимог Замовника. Ідентифікатор закупівлі- UA-2019-01-22-001893-b, ID 2aefc4c29a3047569074f3a367c86a83
Відповідь
24.01.2019
Запитання      Тема: Тендерна документація
У 2015 році ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ»), яке виконує функції Національного органу стандартизації, були видані відповідні накази про скасування ГОСТів із втратою чинності протягом 2016-2018 років та з повною відмовою від них, починаючи з 1 січня 2019 року. Отже, відповідно до Наказу ДП «УкрНДНЦ» «Про скасування міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року» з 01.01.2019 року ряд ГОСТів втратили чинність, серед яких: ГОСТ 16442-80, 1508-78, 6323-79, 839-80, 15150-69, 18410-73, 2990-78, 22483, 10348-80, 24641-81. ГОСТ, який скасовано національним органом стандартизації не має статусу нормативного документу. Тому виробники не можуть в свої документах посилатись на ГОСТи, оскільки вони не є чинними та не визнані органом стандартизації. На сьогоднішній день більшість замовників, які оголошують закупівлі в системі ProZorro посилаються в тендерній документації на вищезазначені скасовані ГОСТи та вимагають, щоб продукція їм відповідала. Просимо надати роз’яснення чи законні вимоги замовників, щодо посилання на недіючі ГОСТИ в тендерній документації, адже Учасник чи виробник не може посилатись в документах на нечинні стандарти. Також, просимо надати роз’яснення щодо того, які стандарти використовувати та на які посилатись при виробництві кабельно-провідникової продукції?
Відповідь
23.01.2019
Запитання      Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забез-печення потреб держави та територіальної громади установлює Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі –Закон). Частиною 1 статті 28 Закону передбачено, що оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і ме-тодики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосу-вання електронного аукціону. Згідно з частиною 4 статті 28 Закону, після оцінки пропозицій замовник розгля-дає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною. При цьому, частиною 5 зазначеної статті Закону визначено, що у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відпові-дність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відпові-дність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тен-дерних пропозицій у строк, що не перевищує 20робочих днів. При здійсненні процедури закупівлі, оголошення про проведення якої було оприлюднено відповідно до норм частини 4 статті 10 Закону, на підставі вимог части-ні 7 статті 28 та пункту 4 частини 1 статті 30 Закону, Замовником була відхилена тен-дерна пропозиція учасника. Не погодившись із зазначеним рішенням замовника щодо відхилення тендер-ної пропозиції, учасник подав до Постійно діючої адміністративної колегії Антимоно-польного комітету України (надалі – Колегія) скаргу на рішення замовника. Колегією було прийнято рішення, згідно з яким, за результатами розгляду за-значеної скарги, замовника зобов’язано скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції скаржника. З урахуванням зазначених обставин та при умові скасування замовником рі-шення про відхилення тендерної пропозиції скаржника прошу надати наступні роз’яснення щодо: - того, чи не зобов’язує замовника зазначене рішення, яке прийняте Ко-легією, безапеляційно без повторного розгляду допустити тендерну пропозицію ска-ржника до аукціону; - порядку визначення початку та тривалості строку повторного розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з тих же причин, які були підставою для прийняття попереднього рішення про від-хилення тендерної пропозиції; - того, чи може замовник вдруге відхилити тендерну пропозицію скаржни-ка з урахуванням невідповідностей, інформацію про які не було зазначено у попере-дньому протоколі розгляду тендерної пропозиції скаржника; - того, чи може замовник повторно здійснити розгляд тендерних пропози-цій інших учасників цих торгів; - того, чи передбачено електронною системою закупівель функція щодо неодноразового розгляду тендерних пропозицій учасників.
Відповідь
17.01.2019
Запитання      Тема: Оскарження процедур закупівель
Чи може власник майна оскаржити намір юридичної особи укласти договір на надання послуг щодо майна, яка не перебуває у неї на законних підставах ? тобто чи може бути підставою оскарження відсутність у замовника права на укладення такого договору ?
Відповідь
05.12.2018
Запитання      Тема: Виконання договору
На даний час ми плануємо взяти участь у публічній закупівлі на проведення капітального та поточного ремонтів. В той же час, Замовником у договорі вказана оплата за надані послуги - протягом 90 робочих днів. Скажіть, чи є у державних замовників (комунальних підприємств) якість обмеження у строках оплати по договору? Такий пункт договору містить в собі корупційні ризики оскільки одним підрядникам можна провести оплата протягом 5 днів, іншим протягом майже 4 місяців.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json