Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.

Якщо Учасник процедури закупівлі внесений у «Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів» за вчинені порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та позбавлений права приймати участь у публічних закупівлях на три роки, то чи має право Замовник укладати договори без використання електронної системи закупівель (прямі договори) із таким Учасником?

В громадах міського рівня існує практика утворення комунальних обслуговуючих підприємств: догляд за вуличних освітленням (міськсвітло), догляд за зеленими насадження (зеленбуд) тощо. Громада, представником якої є рада, потребує постійно таких послуг і вони оплачуються з місцевого бюджету. Проте, раз громада є засновником такого підприємства, то при закупівлі послуг з зазначеними підприємствами вони є пов"язаними особами. Пов"язаність осіб призводить до певних наслідків. Отже на яких засадах за відповідних обставин органам місцевого самоврядування будувати відносини з такими обслуговуючими комунальними підприємствами, щоб уникнути порушень законодавства у сфері публічних закупівель?

Підприємство платник ПДВ розглядає можливість участі в тендері на закупівлю для Національної поліції України килимків в салони та багажники для автомобілів. Чи підпадає ця продукція під дію Постанови від 02.03.2022р. №178 як така, що обкладається податком на додану вартість за ставкою 0%?

Доброго дня, переглянувши деякі процедури публічних закупівель, виявлено дискримінаційність процесу порівняння тендерних пропозицій за ціною при участі постачальників, які мають різні системи оподаткування. Загальна ціна товару у постачальника, який не являється платником ПДВ, значно нижча за ціну, запропоновану платником ПДВ, що зменшує надходження податків до бюджету. В даному випадку порушуються принципи здійснення публічних закупівель таких як дискримінація учасників та добросовісна конкуренція серед учасників. Отже, необхідно передбачити в системі коректне порівняння пропозицій різних учасників.