Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.

Метою створення ЦЗО є професіоналізація сфери закупівель та забезпечення додаткової економії коштів за рахунок агрегації і стандартизації закупівель. В електронній системі закупівель для ЦЗО реалізовано функціонал агрегації закупівель, який дозволяє  забезпечити більшу економію бюджетних коштів за рахунок збільшених обсягів товару, що закуповується централізовано, знизити адміністративні, часові витрати на проведення закупівель та підвищити ефективність здійснення закупівель. Механізм агрегації закупівель дає змогу об’єднати потреби (закупівлі) декількох замовників в один тендер, при цьому кожен замовник може укласти окремий договір про закупівлю.

Разом з тим визначення предмета закупівлі здійснюється ЦЗО відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).

Отже, у разі здійснення закупівель в інтересах замовників, ЦЗО обробляє заявки від центральних органів виконавчої влади (замовників), визначає предмет закупівлі відповідно до Порядку та керується вартісними межами, визначеними у Законі. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до абзацу другого частини п’ятнадцятої статті 29 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції.

У разі отримання достовірної інформації про невідповідність переможця процедури закупівлі вимогам кваліфікаційних критеріїв, підставам, установленим частиною першою статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.

Отже, до компетентних органів державної влади, підприємств, установ, організацій замовник може звертатись саме за підтвердженням інформації, яку надав учасник. При цьому частина п’ятнадцята статті 29 Закону не передбачає  звернення за уточненням інформації до учасника.

Довідково: відповідь про застосування замовником механізму 24 годин міститься у запиті № 1332/2020, з якими пропонуємо ознайомитися за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що  відповідь на питання міститься у запиті 2324/2020 за посиланням:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a9631ba-cfb3-4004-a890-7ce7d9f56db5&lang=uk-UA

Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 18 частини  першої статті 1 Закону переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Виходячи з пункту 31 частини першої статті 1 Закону тендерна документація розробляється та затверджується замовником і має містити відомості, визначені статтею 22 Закону. Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації мають зазначатися опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

При цьому перелік обов`язкових підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.

А будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі,  у тому числі щодо допущення учасниками формальних (несуттєвих) помилок в тендерній пропозиції, приймається замовником самостійно.

Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про  Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. 

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах №№  800/2020,  1332/2020 за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=75635800-f094-4918-84ac-a065fabc9d36&lang=uk-UA

https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2609b34c-7091-431c-a520-d85f4665cbf1&lang=uk-UA