Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.

При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.

У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 5 частини першої статті 1 Закону, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатами проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

Форма звіту про виконання договору про закупівлю на виконання пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490.

Ураховуючи викладене, звіт про виконання договору про закупівлю у разі закінчення строку його дії, виконання або розірвання, оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме щодо договорів про закупівлю у розумінні Закону, тобто укладених за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема  договір про закупівлю - протягом двох днів з дня його укладення.

Відповідно до частини п’ятої статті 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, для обчислення строків необхідно керуватися ЦК України, який закріплює загальні положення щодо обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом. Таким чином, якщо останній день строку для оприлюднення інформації припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75, частині другій статті 77, частині дев'ятій статті 78 та частині п'ятій статті 79 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.

Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за  правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.

Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 “Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та  проведення авторизації електронних майданчиків” (далі – Порядок функціонування електронної системи) затверджено порядок, який визначає вимоги до функціонування електронної системи закупівель, процедуру проведення авторизації електронних майданчиків, умови підключення та випадки відключення електронних майданчиків від електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків.

При цьому користувач самостійно обирає авторизований електронний майданчик з відповідним рівнем акредитації.

Відповідно до пункту 12 Порядку функціонування електронної системи акредитація за першим рівнем передбачає зобов'язання авторизованого електронного майданчика безоплатно забезпечувати надання замовнику, державним (зокрема казенним) та комунальним підприємствам, їх дочірнім підприємствам, об'єднанням підприємств, а також господарським товариствам, в яких державна або комунальна частка у статутному капіталі становить 50 і більше відсотків, можливості щодо, зокрема оприлюднення звіту про укладені договори.

Водночас наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 № 473 “Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування” визначено веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель, визначеної пунктом 6 частини першої статті 1 Закону, інформаційно-телекомунікаційну систему “Prozorro” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua (далі – веб-портал). Державне підприємство “Зовнішторгвидав України” (наказом Мінекономрозвитку від 26.07.2016 № 1220 перейменоване в Державне підприємство “ПРОЗОРРО”) визначене відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу.

З огляду на зазначене, рекомендуємо з питань технічної реалізації вимог Господарського Кодексу України в частині оприлюднення відповідної інформації на веб - порталі prozorro.gov.ua звертатися до  ДП “Прозорро”.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

При цьому, оскільки Законом не визначено спосіб коригування річного плану закупівель та додатку до нього (зокрема шляхом виключення відповідної закупівлі), у разі відсутності подальшої потреби у закупівлі запланованого (відображеного у електронній системі закупівель) предмета закупівлі та виникненні потреби у закупівлі іншого предмета, замовник може прийняти відповідне рішення та внести зміни до додатку до річного плану закупівель шляхом відображення інформації щодо нового предмета закупівлі, керуючись статтею 4 Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Положенні про Національну поліцію.

З огляду на викладене та виходячи з норм частини другої статті 19 Конституції України, інформація та/або документи з питань публічних закупівель можуть бути надані правоохоронним органам у разі, якщо запит на отримання такої інформації оформлений у відповідності до чинного законодавства України та містить посилання на відповідні нормативно-правові акти, якими визначені повноваження таких органів та підстави, у зв’язку із якими проводиться ознайомлення, перевірка або витребування документів тощо.

Крім того, звертаємо увагу, що відповідно до частини п’ятої статті 10 Закону доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

Разом з тим, виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою оформлюються протоколом. Водночас замовнику слід ураховувати, що відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть саме члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).