Наразі, публічні закупівлі регулюються Законом України «Про публічні закупівлі» ( далі – Закон)з урахуванням Особливостей, які затверджені, Постановою Уряду № 1178 від 12.10.2022 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”( далі - Особливості). У пункті 14 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178, встановлено, що закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або в разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону Згідно зі статтею 4 Закону закупівлю здійснюють відповідно до річного плану, який безоплатно оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель протягом 5 робочих днів з дня затвердження річного плану або змін до нього. У замовників публічних закупівель виникають питання та ТОВ «Тендерне Агенство Радник» звертаєтся до вас за роз’ясненням щодо планування: Як правильно при внесенні змін до річного плану: замовник публікує зміни до річного плану (вносить новий рядок плану) або публікує оновлений річний план? Наприклад замовник публікував план на проведення відкритих торгів, але вони не відбулися через відсутність учасників. Замовник може укласти «прямий договір» керуючись підпунктом 6 пункту 13 Особливостей. Замовнику потрібно створити новий рядок плану? Яке визначення буде правильним публікація річного плану чи зміни до річного плану?

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 (зі змінами): замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Частиною 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті), серед інших, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (Положення про ДСНС, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052) Частиною 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення)" Положенням про Головне управління ДСНС у Черкаській області, затвердженим наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (із змінами від 29.03.2021 №167) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслдіків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Крім того, у Головного управління ДСНС України у Черкаській області є підпорядковані підрозділи (відповідно їх положень), які являються окремими юридичними особами та дислокуються в межах Черкаської області: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення та Державні пожежно-рятувальні загони (далі - Загони). Відповідно до положень про Загони, Загони являються підрозділами територіального підпорядкування. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права, як це визначено статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Згідно Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністратвино-територіальної одиниці. У зв’язку з вищевикладеним, просимо: 1. Роз’яснити чи може Головне управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”; 2. Роз’яснити чи можуть підпорядковані підрозділи Головного управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;

За результатами процедури закупівлі відкритих торгів Замовником, який є органом місцевого самоврядування, укладено договір про закупівлю. Відповідно до положень ст. 512 ЦК України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Наразі комунальному підприємству, яке також є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», відповідним рішенням сесії міської ради будуть делеговані функції замовника робіт, оскільки це комунальне підприємство є балансоутримувачем об’єкта, на якому виконуються роботи. Також на користь цього підприємства будуть переспрямовані бюджетні асигнування. Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповідь на питання: чи можлива зміна сторони Замовника в договорі про закупівлю у зв’язку з переспрямуванням бюджетних коштів на іншого одержувача та зміною замовника будівельних робіт?

Доброго дня. Прочитала положення 169 КМУ , так і не зрозуміла  відповідь на своє питання. При проведенні закупівлі послуг з поточного ремонту приміщення для  укриття Дошкільного навчального закладу: 1)Чи можу я керуватися положенням 169 ( адже закупівля не запланована і безпосередньо повязана з воєнним станом)? пунктом з виключень "  існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу" 2)Якими документами  підтверджуємо проведення даної закупівлі без електронної системи?

Замовник на початку року оголосив відкриті торги з особливостями на закупівлю бензину на 300 тис. грн. Закупівля не відбулась, так як жоден учасник не зайшов. Замовник вирішив укласти прямий договір на 2023 рік на 300 тис. грн з постачальником (АЗС в місті одна). Учасник укладати договір на цілий рік, на всю суму відмовився через нестабільну ситуацію на ринку пального. Як проводити замовнику закупівлю пального, щоб уникнути порушень?