16.06.2020
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Суб’єкти природних монополій у сфері енергетики та сферах теплопостачання, централізованого водовідведення та централізованого водопостачання в своїй договірній діяльності з розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів використовують типові договори, які затверджені постановами Кабінету Міністрів України.
При цьому, пунктом 7 частини четвертої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачається внесення змін до договору у разі зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Аналізуючи зазначене вбачається юридична колізія, протиріччя між існуючими типовими договорами які є обов’язковими до виконання та порядком і діями щодо зміни їх ціни у відповідності до Закону, оскільки типові договори не містять в собі порядку зміни ціни.
Беручи до уваги вищевикладене, прошу надати розгорнуту відповідь на наступне питання для подальшої співпраці з монопольними організаціями: чи вважається порушенням вимог пункту 7 частини четвертої статті 40 Закону, підписання розпорядником\одержувачем бюджетних коштів додаткової угоди, щодо внесення змін до типового договору в частині збільшення регульованого тарифу, якщо в типовому договорі відсутній порядок зміни ціни?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина перша статті 41 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.
16.06.2020
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
На вимогу Постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2020 р.№ 376 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 225 для закупівель по (COVID-19), нас зобов'язали публікувати інформацію з Єдиного державного реєстра при публікації закупівель по COVID-19.
В повному контексті постанова Постанова забов'язала Замовників, цитата "ЗАБЕЗПЕЧУЄ оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання пунктів 8 і 9 розділу І Закону України від 17 березня 2020 р. № 530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), та інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”.
Отже ми повинні ЗАБЕЗПЕЧИТИ інформації відповідно до пункту 9 частини другої статті 9, а саме "прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, серія та номер паспорта громадянина України або паспортного документа іноземця, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу)". При в інфобоксі ДП Прозорро посилання https://infobox.prozorro.org/articles/informaciya-pro-kincevogo-beneficiarnogo-vlasnika-v-zvitah-covid-19
Викладено:
Зайти на сайт ЄДР за посиланням https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch
та скопіювати дані про бенефеціара але там немає всіх даних відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, з якою замовник уклав договір про закупівлю”.
Як вносити дані про Бенефеціарних власників якщо у нас немає доступу до цих даних?
16.06.2020
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Доброго дня! Чи вважається укладення трьох договорів з поточного ремонту по 1 об'єкту (сума більше 200 тис.) ухиленням від проведення процедури закупівлі, якщо всі договори заплановані по різним кодам
класифікатора та передбачають собою різні роботи?
15.06.2020
Запитання Тема: Тендерна документація
Доброго дня. Ми, є замовниками в розумінні Закону України "Про публічні закупівлі". Просимо Вас надати роз’яснення щодо наступного: чи має право Замвоник під час підготовки тендерої документації, оголошення про проведення відкритих торгів встановити забезпечення тендерної пропзиції шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Замовника? Дякуємо.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 25 Закону замовник має право зазначити в оголошенні про проведення конкурентної процедури закупівлі та в тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі вимоги щодо надання забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції.
Поряд з цим, згідно з пунктом 10 частини першої статті 1 Закону забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції – надання забезпечення виконання зобов’язань учасником перед замовником, що виникли у зв’язку з поданням тендерної пропозиції/пропозиції, у вигляді такого забезпечення, як гарантія.
У свою чергу, визначення поняття “гарантія” наведено в статті 560 Цивільного кодексу України.
Таким чином, замовник під час проведення конкурентної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі має право встановити вимоги щодо надання учасниками забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції, дотримуючись при цьому вимог Закону.
15.06.2020
Запитання Тема: Інше
На підставі ст. 9 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку із тим, що із листа Мінекономіки № 04/32275-06 від 21.05.2020 «Щодо визначення замовників» ускладнено зробити остаточний висновок щодо віднесення підприємства до категорії замовників, визначених ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати консультацію з урахуванням наступних обставин.
Відповідно до п. 1.5. Статуту підприємства КП «Комунальна власність» Мелітопольської міської ради Запорізької області є комунальним унітарним, комерційним підприємством, яке діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування в поєднанні з бюджетним фінансуванням у порядку, визначеному чинним законодавством та відповідними рішеннями Власника (Мелітопольська міська рада Запорізької області).
Основними завданнями підприємства є:
- підготовка та оформлення документів щодо обліку, використання та розпорядження майном комунальної власності та земельними ділянками (зазначена категорія включає всі етапи підготовки об’єктів встановлені чинним законодавством для можливості виконання функції розпорядження майном. Згідно із зазначеним пунктом підприємство виконує лише підготовчі дії відносно об’єкту, і не виконує функції органу приватизації).
- підготовка проектів рішень Мелітопольської міської ради, виконавчого комітету, розпоряджень міського голови з питань обліку, та розпорядження майном комунальної власності (вказана функція реалізується наступним чином: після прийняття рішень уповноваженими суб’єктами робітники підприємства готують проекти розпорядчих документів, які вносяться на розгляд сесії міської ради та виконавчого комітету суб’єктами, які приймали вказані рішення).
Додатково звертаємо увагу на той факт, що основне джерело доходу у підприємства - надходження від оренди комунального майна.
На підставі викладеного, за умови, що підприємство в поточному році не отримує бюджетного фінансування, просимо надати консультацію стосовного того чи є КП «Комунальна власність» ММР ЗО, код ЄДРПОУ 32692402, Замовником у розумінні ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі».