Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону.

Так, частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема відомості про юридичну особу, яка є учасником, внесено до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

При цьому частиною третьою статті 17 Закону визначено, що замовник у тендерній документації зазначає, що інформація про відсутність підстав, визначених у частинах першій і другій цієї статті, надається в довільній формі. Спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Водночас відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 171 “Про затвердження Порядку проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, та посад з підвищеним корупційним ризиком, і внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України” Міністерству юстиції продовжити здійснення повноважень щодо забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, та забезпечити надання інформації з нього згідно з Порядком, затвердженим цією постановою, до початку ведення Національним агентством з питань запобігання корупції Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.

Разом з тим, Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні правопорушення затверджено наказом Міністерства юстиції України від 11.01.2012 № 39/5 (далі – Наказ).

Так, Наказом визначено, що до  Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення вносяться лише відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

Таким чином, замовник вимагає документальне підтвердження відсутності підстав, передбачених статтею 17 Закону з дотриманням вимог законодавства в цілому.

Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщений лист від 17.02.2017 №  3302-06/5397-06 щодо інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.

Згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.

Разом з тим Законом не встановлений строк для виконання рішення органу оскарження.

При цьому планування та проведення процедур закупівель належить до функцій тендерного комітету або уповноваженої(них) особи (осіб) замовника.

Водночас статтею 38 Закону  встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, розробленими відповідно до цього Закону, члени тендерного комітету замовника, уповноважена особа (особи) зокрема несуть відповідальність згідно із законами України.  За порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.

Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.

У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.

При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.

Водночас щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків до обов’язків яких належить надання користувачам системи відповідної інформаційної та технічної підтримки у разі потреби.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі (далі – Порядок), затвердженого наказом Мінекономрозвитку  від 18.03.2016 № 477, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником шляхом її внесення та заповнення в електронному вигляді через автоматизоване робоче місце замовника.

Поряд з цим, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), заповнення форм документів у сфері публічних закупівель здійснюється шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель та передбачає використання замовником електронного цифрового підпису.

При цьому перелік документів у сфері публічних закупівель, складання яких передбачає використання замовником електронного цифрового підпису, визначений пунктом 1 Наказу.

У свою чергу, відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.

Водночас відповідь на питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 39 Закону надано у запитах 261/2017 та 321/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f369f9d6-d4f4-4517-9343-f1e2b8e4b944&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=102a5f36-795b-472b-bc56-51cd1d0df041&lang=uk-UA

При цьому питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі № 3302-06/3810-03 від 07.02.2017 "Щодо електронної системи закупівель" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Водночас, відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові.

У свою чергу, поняття об’єднання підприємств визначено статтею 118 Господарського кодексу України. Так, згідно з частиною четвертою статті 118 Господарського кодексу України об’єднання підприємств є юридичною особою.

Разом з тим, ураховуючи вимоги пункту 17 частини другої статті 22 Закону, учасник може залучати до виконання робіт суб’єктів господарювання як субпідрядників.

При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути саме суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.