Наша установа в 2019р уклала договір на закупівлю електричної енергії з постачальником універсальних послуг. В кінці року нами проведено дві процедури відкритих торгів на закупівлю електричної енергії на 2020 рік, які не відбулись через відсутність учасників. Проведення переговорної процедури закупівлі і укладання договору з новим постачальником завершиться на початку 2020 року, тобто в нас виникає потреба продовжити дію договору зг ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" в обсязі, що не перевищує 20% від остаточної суми договору. Дію договору ми пролонгуємо на наступний рік в 2019р, а в 2020 році, після затвердження кошторисів, укладемо нову додаткову угоду вказавши суму і ціну за одиницю товару.
Питання полягає в наступному: яку ціну за одиницю товару ми маємо вказати в додатковій угоді яка буде укладена в 2020 році: та що була прописана в договорі 2019р., чи нову, яка діятиме з 01.01.2020р.?
І що робити у випадку коли ціна за одиницю товару у 2020р. (в даному випадку електричної енергії) зросте більше ніж на 10%?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на запит міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
У 2017 році за результатом процедури закупівлі, проведеної відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», Замовник будівництва, визначив генеральну підрядну організацію та уклав з нею договір генпідряду на виконання будівельних робіт, які були розпочаті в тому ж році.
У 2019 році проект будівництва об’єкту був скоригований та перезатверджений в установленому порядку. В результаті коригування проекту виникла необхідність у виконанні додаткових будівельних робіт,а саме: роботи з відсипки земляного полотна передбачались і були виконані в кількості 166271 м3 та після коригування проекту є необхідність додаткового виконання у розмірі 23 970 м3 (це 14,42% від їх загальної кількості).
Загальна вартість цих додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості старого договору і складає 12,8 % від його загальної вартості.
З метою виконання додаткових робіт Замовником у відповідності ст.35 ч. 2 п. 6 Закону України «Про публічні закупівлі» була проведена переговорна процедура закупівлі.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Чи правомірно була вибрана переговорна процедура або потрібно провести процедуру відкритих торгів для даних видів робіт?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах №№ 1023/2019, 330/2018, 443/2017 за посиланнями
Повідомляємо також, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
в 2019 році було проведено відкриті торги на закупівлю робіт з реконструкції ЗОШ під дошкільне відділення. В ході виконання робіт було проведено коригування робочого проекту, так як з квітня діють нові ДБН (включено пандуси і замінено деякі роботи). Дане коригування призвело до додаткових робіт, на закупівлю яких було проведено переговорну процедуру з підрядчиком за основним договором. На сьогодні діють два договри (відриті торги та переговорна процедура) з підрядчиком, але на стадії завершення (70% робіт виконано за двома договорами) виникла необхідність в новому коригуванні робочого проекту. Так як, в 2019 році кошти на дане коригування відсутні, зміни до проекту будуть внесені в 2020 році, а відповідно два взаємопов’язаних договори з підрядною організацією в 2019 році виконані не можуть бути. Обидва договори діють до 31.12.2019 року.
Питання: Чи можемо ми, як Замовник, пролонгувати дію договорів на 2020 рік? Якщо так, то:
1) Який документ (рішення) є підставою для додаткової угоди на пролонгацію договорів?
2) Як залишки невиконаних зобов’язань переносяться на наступний бюджетний рік?
3) Управління державної казначейської служби просить подати по тендерним договорам додаткові угоди під факт поставки/надання послуг. Як бути з невиконаними договорами по реконструкції?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
Разом з тим відповідно до пункту 7 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.
Замовник провів двічі процедуру відкритих торгів по річному плану на 2019 рік. Чи можливо переговорну процедуру по п.4 ч.2 ст.35 провести по річному плану на 2020 рік (без зміни будь-яких вимог)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті № 156/2017 за посиланням
Чи можливо застосувати підставу для переговорної процедури відповідно до п.5 ч.2 ст.35 Закону (додаткова закупівля у того самого постачальника) до "НЕТЕНДЕРНОГО" ДОГОВОРУ (до договору, який укладався без проведення процедур закупівель, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі")?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.