1. Учасником-переможцем на виконання робіт є КП (яке також є замовником в розумінні Закону). В процесі виконання договору виникла потреба у залученні субпідрядника на суму менше, ніж 20% від суми основного договору. У зв’язку із цим виникли питання: 1). Чи повинно КП узгодити таке залучення субпідрядника із замовником шляхом внесення змін до договору? 2). Чи повинно КП керуватись Постановою КМУ від 12.10.2022р. №1178 (провести процедуру закупівлі) задля подальшого укладення договору із субпідрядником на виконання певного обсягу робіт? 2. Чи взагалі можливо залучити субпідрядника на суму більше, ніж 20% від суми основного договору, якщо така потреба виникла в процесі виконання договору, і відповідно в тендерній пропозиції переможця та в договорі, не було зазначено, що планується залучення субпідрядників на суму більше, ніж 20%.

Згідно абзацу 3 пункту 54 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) у разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів. Тобто продовжений строк обчислюється з дати внесення змін, а не з дати їх оприлюднення. З якого моменту розраховувувати строк 4 дні? З моменту оприлюднення в ЕСЗ змін: чи затвердження змін протоколом, яке можна оприлюднити протягом одного дня з дня його затвердження (тобто +1 день) ?

Підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі передбачені вимогами статті 17 Закону України «Про публічні закупівлі». В свою чергу пунктом 4 частини першої статті 17 Закону передбачено: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів». У відповідності до частини 9 Постанови №1178 від 12.10.2022 року «Публічні закупівлі товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 2 березня 2022 р. № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1267) здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом та цими особливостями». Наведені вище вимоги Законів містять імперативні норми, з приводу передбачених обмежень/заборон щодо участі у процедурі закупівель за невиконання котрих існує окремо визначена відповідальність. Разом з тим, із здійсненого аналізу вимог чинного законодавства України не вбачається будь-яких інших заборон у напрямі можливості прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі». Тобто іншими словами чинне законодавство України не передбачає жодних заборон у напрямі можливості укладення договорів з державними та/або муніципальними установами без застосування процедур із закупівель або спрощених закупівель. Крім того, здійснений аналіз діючого законодавства дає підстави стверджувати про те, що директор та/або власник притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності суб’єкта господарювання не обмеженні у праві щодо участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» у тому числі, але не обмежуючись у якості фізичної особи-підприємця. На цій підставі, просимо надати відповідь роз’яснювального характеру котрою 1. Підтвердити або спростувати правомірність прийняття участі у публічних закупівлях товарів робіт та послуг, без застосування процедури закупівель або спрощених закупівель передбачених Законом України «Про публічі закупівлі» суб’єктом господарювання котрий протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». 2. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», від імені інших суб’єктів господарювання (в особі власника та/або директора). 3. Підтвердити або спростувати можливість участі у публічних закупівлях в порядку ЗУ «Про публічні закупівлі» директора та/або власника суб’єкта господарювання, притягнутого протягом останніх трьох років до відповідальності за порушення, що передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у якості фізичної особи-підприємця.

Якщо Учасник процедури закупівлі внесений у «Зведені відомості щодо спотворення результатів торгів» за вчинені порушення Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, що стосуються спотворення результатів торгів та позбавлений права приймати участь у публічних закупівлях на три роки, то чи має право Замовник укладати договори без використання електронної системи закупівель (прямі договори) із таким Учасником?

Добрий день, органом місцевого самоврядування в системі ДЗО було проведено процедуру спрощеної закупівлі за ДК 021:2015:72260000-5: Послуги, пов’язані з програмним забезпеченням. Заключено договір та придбано програмне забезпечення “Послуги у сфері інформатизації (впровадження Міської цифрової системи (МЦС)” у постачальника ТОВ "А". Договором обслуговування програмного забезпечення передбачено оплату: ціна за одиницю 25UAH з ПДВ. В процесі діяльності Департаменту була зареєстровано 3840 послуг та проведено в системі ДЗО процедуру закупівлі послуг з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення без використання електронної системи на суму 96 000 грн. Тобто, фактично спочатку відбулося постачання послуг з адміністрування (обслуговування) програмного забезпечення, а після отримання послуг Департаментом здійснилася оплата із використанням електронної системи закупівель. Запитання. Який тип процедури закупівлі може використати Департамент при наступній ситуації: 1. постачання послуг (реєстрація в програмному забезпеченні) відбувається постійно. Тобто подія надання послуг є такою, що вже відбулася, оскільки послуги вже надано. 2. вартість отриманих послуг суттєво перевищує встановлені межі застосування договору про закупівлю без застосування відкритих торгів, згідно п.13 Постанови КМУ №1178. Постачальник в процесі реєстрації права інтелектуальної власності, тому, не підпадає під норми, визначені абз. 5, пп.5, п.13 Постанови КМУ №1178. Разом з тим, постачальник послуг трактує своє право інтелектуальної власності як таке, що зареєстроване відповідно до статті 6 Закону України “Про авторське право та суміжні права”. Комп’ютерні програми відносяться до об’єктів авторського права. Відповідно статті 9 Закону авторське право виникає внаслідок факту його створення, твір вважається створеним з моменту первинного надання йому будь-якої об’єктивної форми, включаючи електронну (цифрову). Для виникнення та здійснення авторського права не вимагається реєстрація авторського права чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей. Відповідно до статті 12 Закону суб’єкт авторського права має права використовувати твір будь-яким способом, а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими способами. Відповідно до статті 53 Закону підставами для захисту особистих немайнових та/або майнових авторських прав є будь-яке порушення, невизнання або оспорювання таких прав, а також створення загрози порушення таких прав. До дій, що створюють загрозу порушенню особистих немайнових та майнових авторських прав, зокрема, відносяться налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв, які надають доступ до об’єктів авторського права без дозволу відповідних суб’єктів авторського права, а також надання інструкцій щодо налаштування комп’ютерної програми, застосунків, додатків до них, технологій, технічних пристроїв для отримання доступу до об’єктів авторського права без дозволу відповідних суб’єктів авторського права у будь-якій формі. ТОВ є безпосереднім розробником комп’ютерної програми (відповідного застосунку, усіх його програмних модулів та компонентів), та відповідні авторські права не відчужувались на користь будь-яких комерційних структур.