Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Згідно з частиною першою статті 41 нової редакції Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України та ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Так згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому статтею 50 ЦК України встановлено право фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності. Водночас статтею 202 ЦК України визначено поняття та види правочинів.

Крім того, статтею 55 ГК України визначено поняття суб’єкта господарювання. Відповідно до частини першої статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Разом з тим згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 нової редакції Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Таким чином, учасником процедури закупівлі може бути будь-яка особа, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі фізична особа, яка може укласти правочин щодо об"єктів цивільних прав у разі якщо не здійснює самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність.  

У свою чергу, згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 нової редакції Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель, яка згідно з частиною четвертою статті 22 нової редакції Закону  не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.

Ураховуючи викладене та виходячи зі змісту норм ЦК та ГК України, оскільки підприємницька діяльність є правом, а не обов’язком,  фізична особа може бути учасником процедури закупівлі у розумінні  Закону, реалізуючи власне право на розпорядження належними їй об"єктами цивільних прав.

Разом з тим виходячи зі змісту частини першої статті 24 нової редакції Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника  з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру.

Крім того, відповідно до частини восьмої статті 18 нової редакції Закону скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності  20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.

Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 41 нової редакції Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS регульованих цін (тарифів) і нормативів, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.

Так, сторони можуть змінювати умови договору про закупівлю у випадку зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS. Довідково: Argus  це провідне незалежне цінове агентство, яке розраховує і публікує цінові котирування, а також аналітичні дослідження про міжнародні товарно-сировинних ринках.

Поряд з цим зміна умов договору про закупівлю можлива у випадку  зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів. У свою чергу, основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон № 5007-VI). Умови запровадження державних регульованих цін визначені статтею 12 Закону № 5007-VI.

Разом з тим згідно з частиною першою статті 13 Закону № 5007-VI державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Таким чином, кожен із зазначених випадків застосовується у  залежності від виникнення підстав, що спричинили внесення відповідних змін у договір про закупівлю.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.

Щодо питання 1

Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

При цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг).

Отже, Закон не містить обмежень щодо використання замовником виду документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.

Щодо питання 2

Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону.

Таким чином, вимоги визначені статтею 41 нової редакції Закону, застосовуються саме до договорів, які є договорами про закупівлю в розумінні нової редакції Закону.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання зазначена у запиті № 1222/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2d7413ca-b929-424e-a711-5a65e129bbc5&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.

Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.

Випадки, у разі яких орган оскарження залишає скаргу без розгляду, установлені частиною четвертою статті 18 Закону.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8E&fNum=3304-04%2F16225-06 розміщено лист від 16.04.2019 №  3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.

Своєю чергою, стосовно питань технічної реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03

При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.