Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, ВАРТІСТЬ яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. Згідно підпункту 22 ч.1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах ЄДИНОЇ процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Відтак, ч.3 ст. 3 регламентує порядок дій Замовника виходячи не з ВАРТОСТІ ПРЕДМЕТА закупівлі, а ВАРТОСТІ ДОГОВОРУ. У зв'язку із цим просимо надати роз'яснення чи дійсно Замовнику не потрібно оголошувати конкурентну процедуру закупівлі, якщо він укладає декілька різних договорів, кожен з яких не перевищує 50 тис. грн., за ЄДИНИМ предметом (єдиним CPV-кодом) коли загальна річна СУМА ПРЕДМЕТА закупівлі перевищує 200 тис. грн.? Враховуючи, що потеба за кожним з таких договорів не могла бути передбачена (запланована) заздалегідь.

Доброго дня! Прошу надати відповідь-роз'яснення щодо того, чи можна використовувати в роботі (при плануванні закупівель) лист Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 враховуючи, що Закон "Про публічні закупівлі" на який є посилання в даному листі викладено в новій редакції у 2019 році?

Замовником (бюджетною установою) здійснено закупівлю послуг згідно Річного плану закупівель шляхом проведення відкритих торгів в травні 2020 року. В червні отримані додаткові бюджетні асигнування в розмірі 150 тис. грн. Прошу надати роз'яснення чи можемо ми застосовувати роз'яснення Мінекономрозвитку України від 14.09.2016р. №3302-06/29640-06 "Щодо здійснення закупівель, які засновник об'єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі" до нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі".

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з наступного питання. Відповідно до Постанови КМУ від 05.04.2012 №321 «Про затвердження Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні та інші засоби реабілітації, переліків таких засобів» орган соціального захисту здійснює забезпечення відповідних категорій населення протезами, ортезами, кріслами колісними та іншими технічними засобами реабілітації (далі – ТЗР) згідно з тристоронніми договорами (установа – підприємство- особа з інвалідністю). Особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю, інша особа або їх законні представники обирають підприємство і повідомляють орган соціального захисту населення про вибір такого підприємства. Орган соціального захисту населення протягом трьох робочих днів після отримання повідомлення про вибір підприємства особою з інвалідністю, дитиною з інвалідністю, іншою особою або їх законними представниками повідомляє підприємство щодо такого вибору, про що робиться відповідна відмітка у банку даних. Підприємство протягом наступних 20 робочих днів подає органу соціального захисту населення згоду/відмову на забезпечення відповідним технічним та іншим засобом реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, іншої особи, про що підприємством робиться відповідна відмітка у банку даних. Орган соціального захисту населення після надання згоди та внесення підприємством до банку даних необхідної для формування договору інформації формує в банку даних протягом п’яти робочих днів тристоронній договір. Відповідно до п.7 розділу 2 наказу Мінекономіки від 15.04.2020 року №708 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі»визначення предмета закупівлі протезних виробів (у тому числі протезно-ортопедичних виробів, ортопедичного взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожної особи з інвалідністю та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Враховуючи вищезазначене просимо надати роз’яснення, чи необхідно управлінню здійснювати забезпечення осіб з інвалідністю ТЗР шляхом оприлюднення річного плану в системі Прозоро та проведенням відповідної закупівлі? Як проводити закупівлю вартістю понад 50тис.грн., якщо Постачальника обирає особа з інвалідністю?

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 9 ЗУ "Про публічні закупівлі" (надалі Закон), тендерний комітет звертається до Вас за роз’ясненням, а саме: Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону, закупівля здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Тому виникає питання : що значить поняття «нагальна потреба» ? Це наявність предмету закупівлі у кошторисі , або це потреба, яка виникла на теперішній час, яку замовник , на час складання кошторису не міг передбачити? Дякуємо.