Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
29.04.2020
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: зміни до тендерної документації та роз’яснення до неї (у разі наявності) у машинозчитувальному форматі - протягом одного дня з дня прийняття рішення про їх внесення або надання роз’яснень. Враховуючи вищезазначене виникає питання, поняття «машинозчитувальний формат» мається на увазі, що це документи завантажуються в електронну систему закупівель у вигляді файлів, придатних для машинозчитування (файли з розширенням «..pdf.», «..jpeg.», тощо)? Прохання надати роз’яснення та визначення терміну «машинозчитувальний формат».
Відповідь
29.04.2020
Запитання      Тема: Допорогові закупівлі
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. В свою чергу, згідно пункту 9 частини 3 статті 14 Закону В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов’язково зазначаються: кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель). Враховуючи вищезазначене виникає питання, якою нормою Закону замовник торгів повинен імперативно керуватися під час застосування спрощеної закупівлі, визначення кінцевого строку подання та оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі?
Відповідь
29.04.2020
Запитання      Тема: Допорогові закупівлі
Відповідно до п. 20 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) у редакції, яка діяла до 19.04.2020 публічна закупівля (далі-закупівля) це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З огляду на четвертий абзац ст.2 Закону у редакції, яка діяла до 19.04.2020 " Під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору." Відповідно до Закону договір про закупівлю це договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі, в т.ч. за результатами проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону (пункт 13 розділу ІІ Інструкції про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"» затвердженою наказом ДП «Прозорро» № 10 від 19.03.2019). Частиною 5 Розділу X «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону визначено що процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області до набрання чинності змін до Закону, використовуючи електронну систему закупівель, розпочало процедури допорогових закупівель (вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону), які не закінчені на даний час. Просимо надати роз’яснення, чи не буде вважатися порушенням чинного законодавства закінчення процедур закупівель шляхом укладання договору з переможцем закупівлі з огляду на те, що Замовником вже розпочата процедура допорогової закупівлі у порядку, встановленому Уповноваженим органом?
Відповідь
29.04.2020
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Державне підприємство не є замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Одночасно, абзацом 3 п.1 ст. 75 Господарського кодексу України передбачено, що державне підприємство, його дочірні підприємства, а також підприємства, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків належить державному підприємству, об’єднання таких підприємств, у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом України "Про публічні закупівлі", звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. Скажіть, будь ласка, у зв’язку із набранням чинності Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель від 19.09.2019 № 114-ІХ та введенням його в дію з 19.04.2020, таке державне підприємство повинно визначити уповноважену особу? дякую!
Відповідь
29.04.2020
Запитання      Тема: Інше
Департамент є замовником у розумінні ЗУ«Про публічні закупівлі» (з урах. змін, внесених ЗУ від 19.09.2019 №114-IX) та керується його положеннями. Норми ЦКУ (далі–Кодекс), ЗУ "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", ПКМУ, якою затверджено порядок здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 "Настанова щодо проведення авторського нагляду за будівництвом" регулюють визначення та засади застосування авторського права. Право автора на результат його творчої діяльності в галузі архітектури виникає з моменту створення твору (у т.ч. проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні. Після реалізації проекту права автора на побудовані будівлі, споруди та інші твори як об'єкти авторського права також належать авторові, якщо вони не були передані за договором, а також з урахуванням норм законодавства щодо прав на службові твори та твори, створені на замовлення. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт та юридичній або фіз. особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором. Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором. До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:1)право на використання твору; 2)виключне право дозволяти використання твору; 3)право перешкоджати неправомірному використанню твору, у т.ч. забороняти таке використання. Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі в реалізації проектів цих творів. Відповідно до Порядку, затвердженого ПКМУ від 11.07.2007 №903, ЗУ"Про архітектурну діяльність" та ДСТУ-Н Б А.2.2-11:2014 визначено механізм здійснення авторського нагляду під час будівництва об'єкта архітектури (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капремонту будівель і споруд, а також технічного переоснащення діючих підприємств) та зазначено, що авторський нагляд здійснюється архітектором-автором проекту об'єкта архітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими особами (далі-генпроектувальник) відповідно до законодавства та договору з замовником протягом усього періоду будівництва і передбачає контроль за відповідністю будівельно-монтажних робіт проекту. Виходячи з положень ЗУ"Про авторське право і суміжні права" генпроектувальник є автором твору архітектури (твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо), а у розрізі Кодексу-первинним суб’єктом авторського права. Генпроектувальник на підставі договору з Замовником розробляє проектну документацію, яка є твором архітектури (службовий твір-твір, створений автором у порядку виконання службових обов’язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і Замовником), та супроводжує і реалізує проект шляхом ведення авторського нагляду. Авторське право являється одним з напрямів інтелектуальної власності, виходячи з вище перелічених законодавчих актів за порушення авторського права передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність. Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання порушень ЗУ"Про авторське право і суміжні права", ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.), ПКМУ від 11.07.2007 №903 департамент звертається до Вас з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи може Замовник здійснювати придбання робіт з авторського нагляду, відповідно до п.2 ч.7 ст.3 та п.2 ч.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі" (зі змін.) якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання (генпроектувальником) через необхідність захисту прав інтелектуальної власності?
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json