Між Замовником та Переможцем процедури закупівлі (далі – Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу. За період дії договірних відносин Постачальником суттєво було здійснено підняття ціни за 1 кВт електричної енергії. З причин незгоди щодо чергового підняття ціни Замовник має намір прийняти рішення про ініціювання процедури розірвання договору з Постачальником. Для уникнення порушення законодавства у сфері публічних закупівель просимо Вас дати відповідь з наступних питань: 1. Чи може вважатись ініціювання розірвання договору про закупівлю Замовником (з підстав незгоди Замовника з підняттям ціни) виною Постачальника (відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII зі змінами (далі – Закон України «Про публічні закупівлі»)? 2. Чи можливе проведення переговорної процедури без залучення постачальника «останньої надії» за правилами, визначеними абз. 5 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закон України «Про публічні закупівлі», адже предметом закупівлі є товар у вигляді електричної енергії, що одночасно порушує принцип публічних закупівель «максимальна економія» (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про публічні закупівлі»)? Оскільки ціна постачальника «останньої надії» є ще вищою від тої, з якою не згоден Замовник.

Після проведення відкритих торгів між замовником та переможцем було укладено договір поставки з умовами проведення розрахунків - оплата 100% ціни товару після здійснення поставки. Замовник хоче змінити умови проведення розрахунків на 100% оплату ціни товару до здійснення поставки? Якою нормою Закону України "Про публічні закупівлі" керуватися в такому випадку?

Відповідно до ч.1.ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. ЦКУ в ст.512 визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)….Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. В ст.515 ЦКУ передбачено, що заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до ч.3.ст.510 ЦКУ якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї. За результатами виконання договору про закупівлю надання послуг, виконання робіт або придбання товару, учасник в частині отримання оплати за надання послуг, виконання робіт або продажу товару набуває статусу кредитора по відношенню за замовника в частині отримання грошових коштів в сумі ціни укладеного договору про закупівлю, та відповідно до положень ЦКУ має право передання своїх прав щодо отримання оплати іншій особі за договором про закупівлю шляхом відступлення права вимоги на отримання таких коштів. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання коштів за надані послуги/виконані роботи/проданий товар) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) не може бути замінений. Відповідно до ст.516 ЦКУ заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Законом та ЦКУ не встановлено, що учасник (як кредитор стосовно отримання ціни договору по наданим послугам, виконаним роботам або проданому товару) у зобов'язанні (договорі про закупівлю) зобов’язаний отримати згоду замовника (як боржника стосовно оплати коштів за надані послуги/виконані роботи/придбаний товар). Згідно з ч.1ст.513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання. Отже укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю не передбачає внесення будь-яких змін до договору про закупівлі та будь-яких змін істотних умов такого договору. Договір про відступлення права вимоги по договору про закупівлю викладається в письмовій формі та укладається між учасником (кредитором) та третьою особою без отримання відповідно до законодавства України згоди замовника (боржника). При цьому Департаментом СПЗ Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України на запитання надано відповідь за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Print?id=1f67b048-51ff-4b1d-a4da-e8ded9b4afdb&tagId=7758c77b-e410-44ea-a07d-37f1799e11e5&tag=ZapitiKoristuvachiv&lang=uk-UA, яка не ґрунтується на законодавстві. Враховуючи вищевикладене, прошу надати відповідь: 1. На підставі якої статті (частини та пункту) Закону України «Про публічні закупівлі», ЦК України та/або ГК України чи будь-якого іншого нормативно-правового акту учасник (як кредитор щодо отримання ціни (грошових коштів) наданих послуг/виконаних робіт/проданого товару не може бути замінений у зобов'язанні (договорі про закупівлю)? 2. Які саме істотні умови договору про закупівлю змінюються шляхом укладення договору про відступлення права вимоги по договору про закупівлю?

Доброго дня! Прошу Вашої поради щодо проблеми, з якою зіштовхнулися у сфері публічних закупівель. Ситуація наступна: Оголошена процедура закупівлі на обладнання і містить технічний опис. Приймали участь у закупівлі і за результатами тендеру переміг інший учасник. Переглянувши технічні характеристики продукту, які подані у пропозиції, можна зробити висновок про відповідність обладнання. Проте після тестування продукту вийшло встановити щонайменше 5 суттєвих невідповідностей, які полягають навіть у повній відсутності деяких функцій та невідповідній конфігурації. Проблема ще в тому, що ці нюанси виникають у процесі роботи і їх можна не помітити під час приймання товару. Дуже неприємно потрапляти в таку історію і навіть прикро за Замовника. Тому хочу дізнатись, чи є якісь інструменти впливу на такого учасника, щоб упередити такі дії та притягнути до відповідальності за введення в оману Замовника? P.S. Для додаткової інформації: 1. Щонайменше вже є 5 таких замовників і закупівель. 2. Замовниками є Управління та Відділи освіти 3. Акт невідповідності з виявленими недоліками та відповідними підтверджуючими фото і скріншотами також можу надати. Щиро дякую. Чекаю на Вашу відповідь та буду радий обговорити детальніше. +38 063 877-1134 - Максим Гарного дня! З Повагою, Максим Задніпренко

Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі". В лютому 2020 року прямим договором на суму 198000,00 була замовлена проектна документація на поточний середній ремонт а/д на певну ділянку, на цій ділянці розташований міст. В процесі проектування проектанти виявили, що міст потребує не поточного ремонту а реконструкцї. Додатково замовлено обстеження мосту для видачі заключення по його стану та рекомендацій щодо подальшого ремонту. Питання слідуюче, яким чином внести зміни в діючоий договір, а саме в назву предмета закупівлі на виготовлення проектнлої документації (з даного проекту потрібно вилучити міст і змінити адресну прив"язку на основі звіту на обстеження мосту)? Який алгоритм змін?