Підкажіть будь-ласка. Плануємо провести публічні закупівлі з монтажу системи автоматичної пожежної сигналізації на різних будівлях на суму 34 тис. грн. та на суму 74 тис.грн.(за різними адресами) по однаковому ДК.
Питання: чи можемо ми оформити 1 договір , на 2 будівлі?
чи потрібно оформляти різні договори?
У зв'язкі із набранням нової редакції Закону "Про публічні закупівлі" щодо обов'язкового оприлюднення звіту про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель, прошу роз'яснити чи є необхідність в оприлюдненні додаткових угод до договорів, укладених до 19.04.2020 року і не оприлюднених в електронній системі закупівель через відсутність такого обов'язку (договори на суму до 50 тисяч гривень).
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
29.05.2020
Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Доброго дня!
Чи необхідно звітувати за кошти, згідно авансового звіту, щодо відшкодування витрат за куплені товари, матеріали чи послуги на електроному майданчику. Якщо так, то яким чином та який документ потрібно публікувати в системі (авансовий звіт чи реєстр авансових звітів)?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
При цьому, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом, та укладання договору про закупівлю, норми Закону, зокрема в частині планування та оприлюднення звіту про договір про закупівлю, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
28.05.2020
Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа
Прошу надати роз'яснення: «В установі створено групу публічних закупівель до складу якої входить посада відповідального виконавця (посада військовослужбовця сержантського і старшинського складу), згідно до кваліфікаційних вимог до даної посади відсутня необхідність наявності вищої освіти, але разом з тим посадова особа яка призначена на цю посаду має повну вищу освіту (розпорядженням вищестоячого органу управління було визначено комплектувати цю посаду відповідно до частини 7 статті 11 ЗУ "Про публічні закупівлі" №114-ХІ від 19.09.2019 (далі – Закону)», виходячи з вищевикладеного:
чи можна особу, призначену на посаду до групи публічних закупівель, згідно посадової інструкції якої не вимагається наявність вищої освіти, але при фактичній наявності у працівника (військовослужбовця) повної вищої освіти, призначити уповноваженою особою:
- відповідно до пункту 2 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону?
- відповідно до пункту 1 частини 1 статті 11 Закону з врахуванням вимог частини 7 статті 11 Закону?
Абзац 2 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ залишає таку підставу для відхилення пропозиції учасника:
«не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону...».
При цьому відповідно до ч. 16 ст. 29 законопроекту, за умови виявлення замовником невідповідностей в інформації та/або документах, що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону, замовник розміщує (у строк не менший ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій) повідомлення з вимогою до учасника про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.
Тобто, якщо учасник допустився помилок в кваліфікаційній частині, замовник повинен йому дати час на усунення недоліків. І якщо учасник їх так і не усунув, то замовник має відхилити такого учасника.
Однак за абзацем 6 п. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ 114-ІХ замовник відхиляє пропозицію учасника, якщо той:
«не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей».
Виходить, що замовник може помітивши невідповідності в кваліфікаційній частині пропозиції учасника, відхилити його за це, не надавши час на усунення недоліків по Абзацу 2 п. 1 ч. 1 ст. 31.