МКП «Енергоресурс» уклало договір на постачання/закупівлю електричної енергії (надалі – Договір) із формульним ціноутворенням. Згідно з умовами Договору, ціна визначається за підсумками розрахункового періоду з огляду на наступні складові: 1. актуальної ціни закупівлі електричної енергії, що розраховується в залежності від коливання ціни на ринку «на добу наперед» в розрахунковому періоді (місяці) порівняно із місяцем, що передує розрахунковому; 2. тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого НКРЕКП; 3. маржу постачальника, незмінну протягом дії Договору. Розрахунок ціни за одиницю товару щомісячно підтверджується шляхом укладання додаткових угод. На виконання умов Договору постачальник електричної енергії щомісячно надсилає додаткові угоди. Разом з тим, пунктом 3.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, визначено, що у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір. Постачальник не надсилає повідомлення про зміну ціни, посилаючись на те, що умови визначення ціни за Договором залишаються незмінними, бо ціна розраховується в залежності від волатильних показників, які чітко визначені умовами тендерної документації та укладеного Договору. Просимо пояснити, 1) чи правильно визначати ціну за формулою, передбаченою умовами Договору, за перший місяць постачання? 2) чи дійсно постачальник не має обов’язку надсилати письмове повідомлення про ціну електричної енергії, яка буде розрахована за формулою, за 20 днів до підписання додаткової угоди?

Відповідно до Закону України “Про Національний банк України”: 1) Правління Національного банку України здійснює управління діяльністю Національного банку України (стаття 14); 2) керує діяльністю Національного банку України у межах компетенції, визначеної цим Законом (пункт перший статті 19); 3) Правління Національного банку України несе колегіальну відповідальність за діяльність Національного банку України в межах компетенції членів Правління. Голова Національного банку України несе відповідальність за діяльність Національного банку України перед Президентом України та Верховною Радою України (частина друга статті 15). 4) до структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи (філії та представництва в Україні, а також представництва Національного банку за кордоном) та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом (частина друга статті 22). Банкнотно-монетний двір Національного банку України: – є відокремленим підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи і діє від імені Національного банку України в межах отриманих від нього повноважень, має поточний рахунок в Операційному департаменті Національного банку України; – підпорядковується заступнику Голови Національного банку України відповідно до розподілу функціональних обов’язків між Головою Національного банку України та його заступниками; – очолює генеральний директор; – генеральний директор керує діяльністю Банкнотно-монетного двору Національного банку України, має права та обов’язки відповідно до покладених на Банкнотно-монетний двір Національного банку України завдань. З урахуванням вищезазначеного, відповідно до статті 40 Конституції України та частини першої статті 1 Закону України “Про звернення громадян” прошу надати обґрунтовані відповіді на такі питання: 1. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться Національним банком України (код ЄДРПОУ: 00032106) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=00032106: Правління Національного банку України чи Голова Національного банку України? 2. Хто у розумінні Закону України “Про публічні закупівлі” та Кодексу України про адміністративні правопорушення є керівником замовника і несе адміністративну відповідальність у разі виникнення адміністративних правопорушень, визначених у частинах п’ятій та шостій статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за закупівлями, що проводяться відокремленим структурним підрозділом Національного банку України без статусу юридичної особи (Банкнотно-монетним двором Національного банку України, код ЄДРПОУ: 21575489) відповідно до річного плану, розміщеного за посиланням https://prozorro.gov.ua/search/plan?buyer=21575489: Правління Національного банку України, Голова Національного банку України чи генеральний директор Банкнотно-монетного двору Національного банку України?

Нами було виграно тендер у сумі 250 000 грн. з ПДВ, так як на момент укладення договору ми не були платниками ПДВ, сума договору біла заключення без урахування податку, тобто 208 333,33 грн. 01.12.2021 р. З 01.02.2022 ми стали платники податку ПДВ (акцентуємо увагу, що система оподаткування не змінювалася), всі надхоження на рахунок та виконані послуги тепер повинні враховувати ПДВ. Чи маємо ми право збільшити суму договору на суму податку ПДВ?

Ми, як Державна установа (далі - Установа), як учасник, взяли участь в міжнародному тендері, що відбувся на майданчику Литовської республіки, і стали переможцями відповідно до переговорної процедури. Установа буде надавати послуги органу виконавчої влади України за кошти Європейської спільноти в рамках Міжнародної технічної підтримки (проєкт «Програма з підтримки управління державними фінансами в Україні (EU4PFM). За умовами нашої Тендерної пропозиції до надання послуг на території України будуть залучатися субпідрядники. За умовами міжнародного контракту розрахунок з субпідрядником буде проводитись напряму від Замовника (іноземного суб'єкта) до субпідрядника. Закон України «Про публічні закупівлі» (надалі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, постає питання, чи потрібно відображати у річному плані закупівель Установи закупівлю по послугам субпідряду та, відповідно, оприлюднювати на майданчику Prozzoro таку закупівлю (послуги субпідряду), якщо платником послуг субпідряду виступатиме іноземний суб'єкт на договірних засадах і розрахунок за послуги субпідряду напряму буде проходити від іноземного суб'єкта (Замовника).

В листопаді 2022р. було заключено тендерний договір на постачання електроенергії, де було вказано: ціна договору становить 260738,40грн.,з яких листопад2022року--38700,00грн-наявні кошторисні призначення, грудень-222038,40грн.В цьому договорі не вказали, що оплата частково буде за рахунок відшкодування. В листопаді договір було зареєстровано на 38700,00грн.і оплачено послуги згідно наданих актів. В грудні призначень немає, однак є кошти від відшкодування, які надійшли від орендарів і які я можу "підсадити" під цей договір, щоб проплатити в грудні. Як правильно прописати в додатковій угоді ці кошти?