Відкриті торги було відмінено, не розглядаючи жодну із пропозицій учасників, у зв'язку із зменшенням обсягів фінансування. Рішення про відміну оскаржується одним із учасником. Чи можна вважати відмінену закупівлю триваючим тендером та здійснити переговорну процедуру відповідно до пункту 3 частини 2 статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" - у зв"язку із оскарженням прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується

Доброго дня. Уряд підтримав зміни щодо проведення перевірок закупівель, які підготувала Держаудитслужба. Відтак у замовників з’явився ще один обов’язок — оприлюднювати обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення на власному веб-сайті. Ця норма запроваджена з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів. Джерело: постанова КМУ «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710» від 16.12.2020 № 1266 “4-1. Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.”; Наше підприємство не є будь-яким Розпорядником бюджетних коштів, в якості окремих надходжень, підприємство іноді отримує фінансування з місцевого бюджету. Крім того підприємство проводить закупівлі і за власні кошти. Чи потрібно нашому підприємству оприлюднювати на власному веб-сайті обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, його очікуваної вартості та/або розміру бюджетного призначення в такому разі?

Доброго дня! 09.02.2021 р. було оприлюдненно повідомлення про намір укласти договір за результатами проведених переговорів на закупівлю послуг з централізованого водопостачання та водовідведення з ПрАТ "АК "Київводоканал" (переговорна процедура скорочена). У встановленні терміни (до 01.03.2021 р.) не було підписано договір, тому 03.03.2021 р. було відмінено тендер. До 14.03.2021 р. триває період оскарження. Чи можна в період оскарження повторно прийняти рішення про намір укласти договір та почати переговорну процедуру?

В жовтні місяці 2020 року було розпочато процедуру відкритих торгів на закупівлію електричної енергії згідно якої визнано переможець та заключено з ним Договір 14.01.2021 року (строк дії з 01.01.2021 року). В кінці лютого надійшла усна інформація що новий постачальник не включив нас в реєстр оператора розподілу, письмових повідомлень на нашу адресу не було. Тільки після нашого офіційного листа Постачальник надав письмове повідомлення. Тим самим оформлено Додаткова угода, що відносини з постачальником ел.енергвї через це діють з 05.02.2021. За період з 01.01.2021 по 05.02.2021 оператор розподілу відвантажив наші дані на попереднього постачальника, що був у 2020 році на умовах універсальної послуги. Підкажіть чи можна застосувати переговорну процедуру згідно ч.5 або ч.4 ст.40 на придбання електричної енергії у попереднього постачальника на період з 01.01 2021 по 05.02.2021 року на основі заяви приєднання (дата приєднання наприклад, 30.12.2020 року тощо).. і оплатити рахунок за період з 01.01. по 05.02.2021 року. В рахунок вже включені сума за послуги ОСР(оператора системи розподілу) та сума за послуги ОСП (оператора системи постачання) Слід також врахувати, що ОРС відвантажив наші дані з показами також на попереднього нашого постачальника і вже надано нам рахунок за активну електричну енергію по вільним цінам з розподілом за січень місяць від попереднього постачальника. У випадку несплати погрожує подати в суд та примусово стягнути оплати, що тягне за собою судові витрати. Ми провели всі тендерні процедури згідно із Законом і заключили договори як на постачання електричної енергії так і на розподіл. Слід зауважити, що договір з попереднім постачальником, що був на умовах універсальної послуги ми закрили, про що прозвітували на майданчику Прозоро. Чи можна уникнути суду і оплатити рахунки попередньому постачальнику за електричну енергію до 05.02.2021 року або єдиний вихід-це суд і все інше поза Закону?

До затвердження кошторису Замовник, маючи планові вартісні показники, провів переговорну процедуру закупівлі послуг з централізованого водопостачання та уклав із Учасником договір з періодом надання послуг з 01.01.2021 р по 31.12.2021 р., обсяг послуг (який дорівнює обсягу минулого року) – 20 000 куб.м. (за місяць споживається 1666, 7 куб.м. = 20 000 куб.м./12) , тариф 13,344 грн./куб. м., на суму договору 266880 грн. Після укладення договору замовник отримав затверджений кошторис, у якому на послуги з водопостачання виділено лише 200 164 грн. При зверненні до Казначейства для реєстрації зобов’язань, Казначейство відмовило у реєстрації та повернуло замовнику договір у зв’язку із тим, що сума договору перевищує суму кошторисних призначень. Річний обсяг послуг замовник зменшити не може, оскільки він зазначений з розрахунку максимальної економії споживання послуг, тобто обсяг послуг не може бути меншим 1666, 7 куб.м. на місяць та меншим 20 000 куб.м. за рік. Просимо надати більш детальне роз’яснення з наступних питань: 1. Чи потрібно замовнику у такому випадку відміняти процедуру закупівлі та проводити нову процедуру на менший період надання послуг, оскільки мінімальний обсяг споживання послуг не може бути менший 1666, 7 куб.м.? І чи має право замовник потім додатково провести закупівлю на залишившийся термін до кінця 2021року та на підставі яких документів, якщо за річним кошторисом кошти будуть вже використані? 2. Чи мають право сторони змінити істотні умови договору, а саме зменшити період надання послуг (при цьому зменшиться обсяг послуг по договору та сума договору), незалежно від того, що переговорна процедура була проведена на весь бюджетний рік (12 місяців)? (Приклад: договір буде з періодом надання послуг з 01.01.2021 р. по 30.09.2021р., обсяг послуг за місяць залишиться незмінним1666, 7 куб.м., але за рахунок зменшення періоду надання послуг з 12 місяців на 9 місяців загальний обсяг по договору зменшиться – 15000,3 куб.м., тариф 13,344 грн./куб. м., відповідно і сума договору зменшиться - 200164 грн.). На які статті Закону України «Про публічні закупівлі», сторони повинні посилатись у додатковій угоді до договору у такому випадку для подальшої реєстрації такої угоди у Казначействі? Та чи зможуть потім сторони знов змінити додатковою угодою період надання послуг у бік збільшення та на підставі чого? 3. Чи правомірні дії замовника, який пропонує залишити незмінним період надання послуг, зменшивши обсяг договірного споживання послуг (у тому числі зменшивши обсяги місячного споживання послуг) у зв’язку із чим зменшиться і ціна договору, посилаючись на п.1ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі»? Та яку відповідальність буде нести замовник, якщо він перевищить місячний обсяг споживання послуг та річний обсяг в цілому, якщо кошторисом сума коштів за перевищення обсягів не передбачена?