gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

06.02.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4958 / 4980

З 19.04.2020 вводиться в дію Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – Закон), за винятком розділу VI. Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ / СПРОЩЕНОЇ ЗАКУПІВЛІ та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. ПРОЦЕДУРАМИ ЗАКУПІВЕЛЬ у відповідності до статті 13 Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі. Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону СПРОЩЕНА ЗАКУПІВЛЯ –це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 Закону. Разом з тим, частиною сьомою статті 3 Закону встановлено, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у випадках передбачених пунктами 1 – 8 цієї частини статті 3 Закону. При цьому, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ. Крім того, згідно з абзацом першим частини третьої статті 3 Закону замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, УКЛАДЕНИЙ БЕЗ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ЗАКУПІВЕЛЬ, також у разі здійснення закупівель товарів (робіт, послуг), вартість яких не перевищує 50000грн. Таким чином, згідно з вимогами статті 3 Закону у разі придбання товарів, робіт або послуг без застосування порядку проведення спрощених закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою та частиною сьомою цієї статті, замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. Зі змісту цих вказаних вище норм, а також назви звіту, який оприлюднюється в електронній системі закупівель згідно з пунктом 13 частини першої статті 10 Закону, – «ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель» – можна зробити висновок, що договір, укладений без застосування електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частинами третьою і сьомою статті 3 Закону, також є ДОГОВОРОМ ПРО ЗАКУПІВЛЮ. Виходячи з викладеного, просимо роз’яснити наступні питання: 1. Чи є договором про закупівлю у розмінні нової редакції Закону договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – при укладені якого замовник повинен оприлюднити ЗВІТ ПРО ДОГОВІР ПРО ЗАКУПІВЛЮ, укладений без використання електронної системи закупівель. 2. Чи поширюються на договір, укладений без використання електронної системи закупівель – у випадках, передбачених частиною третьою або частиною сьомою статті 3 нової редакції Закону – вимоги, передбачені статтею 41 нової редакції Закону.

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року.

Щодо питання 1

Статтею 3 нової редакції Закону передбачається, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів. У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов'язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

При цьому звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, повинен містити інформацію визначену пунктом третім статті 3 нової редакції Закону, зокрема дату укладення та номер договору/документа (документів), що підтверджують придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг).

Отже, Закон не містить обмежень щодо використання замовником виду документа, який підтверджує придбання товару (товарів), робіт та послуги (послуг), вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень.

Щодо питання 2

Визначення поняття “договір про закупівлю” наведено в пункті 6 частини першої статті 1 нової редакції Закону.

Таким чином, вимоги визначені статтею 41 нової редакції Закону, застосовуються саме до договорів, які є договорами про закупівлю в розумінні нової редакції Закону.

20.01.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

5336 / 4728

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону № 922, переговорна процедура закупівлі застосовується замовником, як виняток, у разі якщо замовником було двічі скасовано тендер через відсутність достатньої кількості учасників. У такому разі предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. При цьому, торги може бути відмінено частково (за лотом) (абз. 9 ч. 1 ст. 31 Закону № 922). Якщо торги відмінено частково за лотом чи можна провести на цей лот переговорну процедуру?

Відповідь

03.01.2020

Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі

Розширений перегляд

4952 / 4891

Чи можливе проведення переговорної процедури з кількома учасниками та яким чином проводяться такі закупівлі

Відповідь

28.12.2019

Запитання Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа

Розширений перегляд

6353 / 5972

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 11 та ч. 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель» від 19.09.2019 № 114-IX (далі – Закон) з 19.04.2020 за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель відповідатиме уповноважена особа, яка призначається замовником одним з визначених Законом способів. Водночас ч. 4 прикінцевих та перехідних положень Закону установлено, що до 01.01.2022 для організації та проведення процедур закупівель замовник може утворювати тендерний комітет, який для цілей Закону № 114 визначений як – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом № 114. Процедурами закупівлі згідно зі ст. 13 Закону є відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог і переговорна процедура закупівлі. Чи випливає з вищезазначеного, що спрощені закупівлі можуть організовуватися та проводитися виключно уповноваженою особою замовника?

Відповідь

Ураховуючи прикінцеві та перехідні положення розділу X, нова редакція Закону, за винятком розділу VI щодо процедури торгів з обмеженою участю, вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.

Так, статтею 11 нової редакції Закону передбачається, що відповідальною за організацію та проведення, зокрема спрощеної закупівлі є уповноважена особа.

Визначення понять спрощеної закупівлі та уповноваженої особи наведено у пунктах 28 і 35 частини першої статті 1 нової редакції Закону відповідно. Порядок проведення спрощеної закупівлі передбачений статтею 14 нової редакції Закону.

Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х нової редакції Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.

Процедурами закупівель у відповідності до статті 13 нової редакції Закону є: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог, переговорна процедура закупівлі.

З огляду на викладене, нова редакція Закону розмежовує, у тому числі в часі, функції уповноваженої особи і тендерного комітету в частині їх відповідальності за організацію закупівельної діяльності замовника.

Так, відповідальною за організацію та проведення спрощеної закупівлі з 19 квітня 2020 року є лише уповноважена особа.

Відповідальними за організацію та проведення процедур закупівель з 19 квітня 2020 року є уповноважена особа/тендерний комітет.

Відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа.

19.12.2019

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

4650 / 4498

У яких випадках конкурсні торги можуть відбуватись за участі одного учасника?

Відповідь

Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з пунктом 28 частини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).

Водночас відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. При цьому кожен учасник має право подати тільки одну тендерну пропозицію (абзац третій частини першої статті 25 Закону.)

У свою чергу, виходячи зі змісту статті 20 Закону, для проведення процедури відкритих торгів, має бути подано не менше двох пропозицій. Поряд з цим згідно з абзацом п’ятим частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі подання для участі в них менше двох тендерних пропозицій.

Таким чином, кількість учасників, яка достатня для проведення торгів (тендеру), становить не менше двох.

Разом з тим відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі − це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.

Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 1, 2, 5, 6 частини другої статті 35 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом.

Отже, у разі застосування переговорної процедури замовник проводить переговори з одним або кількома учасниками в залежності від підстави застосування такої закупівлі.

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини