gov.ua Державні сайти України

Мінекономіки Інформаційні ресурси

Міністерство економіки України

Про Міністерство

Керівництво Структура Міністерства Команда підтримки реформ (Reform Support Team) Плани та звіти Правові засади діяльності Взаємодія з державними органами влади Внутрішній контроль Вакансії Підвідомчі організації Контакти Адреса Історія

Діяльність

Реалізація ініціативи ЄС “Ukraine Facility” Гуманітарне розмінування Інтелектуальна власність Стратегічне планування та макроекономічне прогнозування Промислова політика Корпоративне управління та реформування державної власності Економіка оборони і безпеки Інноваційна діяльність Інвестиційна політика та міжнародне інвестиційне співробітництво Умови праці Трудова міграція Публічні закупівлі Соціальний діалог Сфера зайнятості Адміністративні послуги Розвиток торгівлі та захист прав споживачів Регуляторна діяльність Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції Міжнародна торгівля Преференційні торговельні угоди Діяльність України у Світовій організації торгівлі Регулювання товарного біржового ринку Торговельний захист Україна – держава-кандидат на вступ до ЄС Співробітництво з НАТО Співробітництво між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії Технічне регулювання

Бізнесу

Інвестиції в Україну та відновлення економіки Cемінари для бізнесу: Операції в Україні, що фінансуються Світовим банком і Цільовим фондом URTF Приватизація триває: менше держави в економіці єРобота: Гранти від держави на відкриття чи розвиток бізнесу Санкційний контрнаступ України Розвиток малого і середнього підприємництва Бізнес-клімат Державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності

Громадськості

Звернення громадян Електронне звернення Громадська рада при Міністерстві та громадська експертиза Реєстр наборів даних, що перебувають у володінні Міністерства Доступ до публічної інформації Виконання Закону України “Про очищення влади” Запобігання проявам корупції Безоплатна правова допомога Доступна іпотека: державна допомога у придбанні житла “Армія відновлення”: відбудовуємо країну

Воєнний стан: громадянам та бізнесу

Громадянам Бізнесу Воєнна економіка, бронювання працівників Пошук вхідної кореспонденції від ГШ ЗС України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель

Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях

Умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Та

Або

За винятком

Додаткова умова пошуку

Область пошуку

Запитання

Відповіді

Всюди

Шукати за номером звернення

Номер

Рiк

Bідібрати результати

За темою

За тегами

Останні запити та відповіді

Сортувати за

Очистити

06.02.2019

Запитання Тема: Відкриті торги з публікацією англійською мовою

Розширений перегляд

4093 / 4027

Просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення надпорогових закупівель, передбачених частиною 4 ст.10 Закону «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч.5 Закону у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до норм частини четвертої статті 10 цього Закону, замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та визначає відповідність учасників кваліфікаційним критеріям до проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій у строк, що не перевищує 20 робочих днів. Який строк розгляду тендерних пропозицій (прийняття рішення про визнання переможцем і укладення договору або відхилення пропозиції) ПІСЛЯ проведення автоматичної оцінки тендерних пропозицій. Чи застосувується до надпорогових закупівель строк, передбачений пунктом 4 ст.28 Закону – строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель. У разі відхилення тендерної пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію з переліку учасників, що вважається найбільш економічно вигідною. Дякуємо за відповідь.

Відповідь

02.09.2019

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4092 / 3925

Для участі у процедурі закупівлі надані пропозиції двох учасників ДП «Вінницький лісгосп» та ДП «Жмеринський лісгосп». Відповідно до інформації, відображеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником ДП «Вінницький лісгосп» та ДП «Жмеринський лісгосп» є Державне агентство лісових ресурсів України (код ЄДРПОУ засновника: 37507901). Замовник не вимагає від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 1 та 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» ( п. 3. ч. 3. ст. 17 вищезазначеного Закону). Закон України «Про публічні закупівлі» (п. 16 ст. 17) визначає пов’язаних осіб такими, якщо учасники перебувають під спільним контролем. Під здійсненням контролю розуміється можливість здійснення вирішального впливу або вирішальний вплив на господарську діяльність учасника. Відповідно до Статуту ДП «Вінницький лісгосп» здійснює свою діяльність на комерційній основі, діє на принципах повної господарської самостійності та самоокупності, самостійно реалізує свою продукцію (п. 1.3., п. 4.8., 6.1.2. Статуту). Згідно ст. 74 Господарського кодексу України Державне комерційне підприємство є суб'єктом підприємницької діяльності, тобто створене з метою отримання прибутку. ДП «Вінницький лісгосп» належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України (п. 1.1. Статуту), яке здійснює повноваження виключно по реалізації прав держави як власника майна (ст. 7 Статуту). Держава та орган, до сфери управління якого входить державне комерційне підприємство, не несуть відповідальності за його зобов'язаннями (п. 5 ст. 74 ГКУ). Просимо надати роз′яснення, чи є пов′язаними особами в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» усі Державні підприємства засновником яких є Державне агентство лісових ресурсів України.

Відповідь

21.05.2020

Запитання Тема: Допорогові закупівлі

Розширений перегляд

4089 / 4207

Статтею 14 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) визначено порядок проведення спрощених закупівель. Відповідно до ч.ч. 11, 12 ст. 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. За результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Частиною 14 ст. 14 Закону визначено право учасника, пропозиція якого відхилена, звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Строк розгляду таких звернень Законом визначено три робочих дні. Частиною 20 ст. 14 Закону передбачено право учасників спрощених закупівель з метою захисту своїх прав та законних інтересів звертатися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду. У ще невеликій практиці проведення спрощених закупівель виникають ситуації, коли після визнання переможцем учасника, пропозиція якого за результатами електронного аукціону визначена найбільш економічно вигідною, інші учасники звертаються через електронну систему з тими чи іншими вимогами та по суті оскаржують рішення про визнання переможця. Пропозиції таких учасників не відхилені тому що до їх розгляду не дійшла черга, так як переможцем визнано найбільш економічно вигідну пропозицію. Слід зазначити, що в даному випадку Законом не передбачений термін розгляду таких вимог. Враховуючи викладене та норми ст. 9 Закону, просимо надати роз’яснення щодо наступного. 1. Чи мають право учасники у спрощених закупівлях, пропозиції яких не розглянуті, в зв’язку з визнанням переможцем учасника з найбільш економічно вигідною пропозицією, звертатися через електронну систему з вимогами та по суті оскаржувати рішення про визнання переможця? 2. Якщо відповідь на перше питання позитивна, просимо роз’яснити, який термін розгляду вимог таких учасників? 3. Який алгоритм застосування норми ч. 20 ст. 14 Закону, а саме як учасники, з метою захисту прав та законних інтересів, можуть звертатися до замовників: через електронну систему чи шляхом надісланні на офіційні адреси листів (електронних листів) та який термін розгляду таких звернень?

Відповідь

24.01.2020

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

4089 / 3920

Листом від 16.01.2020 № 3304-04/2361-06 Мінекономіки повідомило, що довідки про несудимість переможцям торгів надають відповідні підрозділи МВС України. Просимо роз’яснити: 1. переможець-нерезидент також має надати довідку від підрозділу МВС України, чи може надати довідку від відповідного підрозділу країни – учасника? 2. в якій країні переможець – нерезидент має бути «не судимим»: в Україні, чи в своїй країні?

Відповідь

03.08.2021

Запитання Тема: Планування закупівель

Розширений перегляд

4087 / 4307

Доброго дня. 1. На який орган в Україні покладено обов’язок по визначенню примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі? 2. Чи має право Замовник скористатись Примірною методикою затвердженою наказом МЕРТ від 18.02.2020 року за № 275 та обрати для визначення очікуваної вартості метод порівняння ринкових цін способом направлення не менше 3-х письмових запитів цінових пропозицій з послідуючим обранням для визначення очікуваної вартості найнижчої цінової пропозиції ? 3. Чи існує в законодавстві спосіб перевірки визначення Замовником очікуваної вартості предмета закупівлі і який орган відповідає за таку перевірку? 4. Чи може невірне визначення очікуваної вартості предмета закупівлі призвести до отримання завищених цін на товар за результатами аукціону? 5. Які установи, підприємства, організації в Україні наділені повноваженнями щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі на умовах, що визначаються Замовником до предмета закупівлі (доставка до місця поставки за рахунок Постачальника, відстрочення платежу, банківська гарантія, забезпечення договору тощо)? 6. Які організації, установи та/або підприємства в Україні мають право видавати офіційні документи щодо рівня ринкових цін на товар і чи може їх застосовувати Замовник при визначенні очікуваної вартості закупівлі, якщо вони не містять інформації про умови конкретного замовника (порівняні комерційні умови), наприклад, Державної служби статистики? Дякую!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Щодо питань 1, 2

Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика) на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону і може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості, зокрема методу порівняння ринкових цін. Ця методика має рекомендаційний характер.

Щодо питання 3

Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. При цьому стаття 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачає вжиття адміністративних заходів (стягнень), пов'язаних з визначенням очікуваної вартості предмета закупівлі.

Щодо питання 4

Одним із принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, є максимальна економія і ефективність. Запорукою ефективного та успішного проведення процедур закупівель є їх оптимальне планування. Важливий етап планування закупівель - визначення очікуваної вартості предмета закупівлі. Так, заниження очікуваної вартості закупівлі може призводити до відсутності інтересу до закупівлі з боку учасників ринку і, як наслідок, неуспішності такої закупівлі. Встановлення ж очікуваної вартості завищеного розміру може нівелювати принцип максимальної економії.

Щодо питань 5, 6

Замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися методикою.

При цьому Законом не визначено органів, які уповноважені надавати офіційну інформацію щодо вартості товарів, робіт і послуг та переліку документів, якими необхідно керуватись замовнику під час визначення очікуваної вартості предмета закупівлі.

Консультації з питань публічних закупівель

Підписка на новини