Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
26.06.2020
Запитання      Тема: Інше
І. Згідно з частиною 7 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, зокрема: якщо було двічі відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників. При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю. Запитання 1: Чи зобов’язаний замовник вимагати від суб’єкта господарювання, з яким буде укладатись договір, документи, які вимагались в оголошенні про спрощені закупівлі, наприклад: довідки, гарантійні листи, інформацію/документи про право підписання договору про закупівлю, статут тощо? ІІ. Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" Замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема: оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю - не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій; при цьому частиною 4 статті 41 встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі. Поряд з цим, пунктом 24 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що пропозиція учасника спрощеної закупівлі - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі; Запитання 2: Якщо замовник не вимагає подання заповненого/підписаного/оформленого договору у складі пропозиції учасника спрощеної закупівлі чи має право замовник та переможець укладати договір за результатами спрощеної закупівлі на інших умовах аніж ті, що викладені у проекті договору? Запитання 3: Чи має право замовник та переможець спрощеної закупівлі розширити та/або доповнити та/або деталізувати умови викладені в проекті договору?
Відповідь
25.06.2020
Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю
Прошу розяснити, відповідно до діючого законодавства України "Про публячні закупівлі" чи можна укладати Договір на закупівлю товарів з одним постачальником на декільна предметів закупівель у одному договорі, чи все ж необхідно укладати один договір на один предмет закупівлі. Оскільки відповідно до Розяснень МЕРТ у листі № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 року зазначено, що Замовник може укладати один договір на різні предмети закупівель, але на кожен предмет необхідно публікувати окремий звіт. Маю зазначити, що ваше розясненн-рекомендація не відповідає функціоналу майданчиків та с.3 ЗУ "Про публічні закупівлі" де чітко зазначено, що у звіті зазначається ціна угоди (тобто ціна договору), а не предмета закупівель. І при опублікуванні звіту про укладений договір без використання електронної системи закупівель існує НЕВІДПОВІДНІСТЬ, оскільки вартість предмета закупівлі значно менша від суми договору, який завантажується в систему. Дані дії суперечать чинному законодавсту, і наражають Замовників на застосування штрафних санкцій від перевіряючих органів. Адже вище зазначена невідповідність не відповідає Закупівлі. Тому прошу надати розясненн щодо Оприлюднення звітів про укладені Договори відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі", або внести зміни до функціоналів майданчиків, щоб уникнути в подальшому порушень. Маю наголосити що "Ціна договору" це не вартість предмету закупівель, адже у звіті про укладений договір зазначається лише один предмет закупівлі згідно ДК 021:2015. Якщо керуватись ЗУ, то має бути один звіт по одному договору на один предмет закупівлі.
Відповідь
25.06.2020
Запитання      Тема: Виконання договору
Доброго дня! Раніше Вами було надано відповідь щодо звітування Замовником про виконання договору про закупівлю при закупівлях на суму менш ніж 50 000 тис. грн. (посилання https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=89293e49-d495-47b2-9ab4-e4fd074bcb96&lang=uk-UA) Проте із даної відповіді неможливо зробити однозначний висновок про необхідність такого звітування. Про це також свідчить кількість дизлайків під Вашою відповіддю. Ваш підсумок щодо необхідності надання звіту про виконання договору про закупівлю у випадках передбачених статтями 10 та 41 Закону двозначний. В зв’язку із чим прошу Вас надати більш конкретну відповідь щодо необхідності оприлюднення Звіту про виконання договору про закупівлю у разі здійснення закупівлі на сумму до 50 000 грн.: - без використання електронної системи закупівлі?; та - з використанням електронної системи закупівлі? Дякую. З повагою
Відповідь
24.06.2020
Запитання      Тема: Предмет закупівлі
Що стосується вибору фракції предмету закупівлі, то раніше замовники при визначенні розміру кусків вугілля керувалися положеннями ГОСТ 19242-73 "Угли бурые, каменные и антрацит. Классификация по размеру кусков (Вугілля буре, кам'яне та антрацит. Класифікація за розміром кусків)", але відповідно до наказу ДП "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" Про скасування національних стандартів, які розроблені на основі міждержавних стандартів, що розроблені до 1992 року та міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року від 14.12.2015 № 185, прийнято рішення скасувати повністю чинність міждержавних стандартів в Україні, зокрема, ГОСТ 19242-73, з 01.01.2019 року. На нашу думку, на разі положення існуючих ДСТУ, які використовуються у сфері виробництва і реалізації вугільної продукції суперечать один одному і підлягають доопрацюванню та внесенню відповідних змін до них. Так у ДСТУ 3472:2015 вказуються таки марки вугілля, які, в свою чергу, відсутні у ДСТУ 7146:2010, а деякі пункти ДСТУ 7146:2010 посилаються на вже недійсний ГОСТ 19242-73. Тому деякі Замовники,у зв'язку з тим, що на даний час нормативний документ, що регламентує чіткий поділ за фракціями відсутній, зазначають розміри кусків вугілля "відповідно до фактичних потреб Замовника". Чи це правомірно? (Приклад: закупівля UA-2020-06-15-004056-c)
Відповідь
23.06.2020
Запитання      Тема: Відкриті торги
Доброго дня,в ст.21 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі-Закон) вказано, яку інформацію має містити оголошення про проведення відкритих торгів, але і Наказ МЕРТУ від 22.03.2016 р. №490 "Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель" (далі-Наказ) наразі чинний і не приведений у відповідність до Закону, а саме, в формі оголошення, відповідно до Наказу, відсутні такі пункти, як категорія замовника, мова (мови), якою(якими) будуть готуватися тендерні пропозиції, умови надання забезпечення тендерних пропозицій. При цьому в Наказі містяться пункти, які не передбачені Законом, а саме - контактна особа замовника, уповноважена здійснювати зв’язок з учасниками, вид предмета закупівлі, конкретна назва предмета закупівлі, джерело фінансування закупівлі. Разом з тим, п. 11 ч.1 ст.9 Закону не передбачено розроблення і затвердження Уповноваженим органом форм документів у сфері публічних закупівель. В зв'язку з чим питання, якими нормативно-правовими актами керуватися під час оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів? Заздалегідь вдячні за відповідь.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json