1. Чи відноситься переговорна процедура до процедур закупівлі, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (ст.13 Закону)? 2. У разі укладення договору про закупівлю за результатами переговорної процедури, чи вважається такий договір укладеним без проведення процедури закупівлі?

Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства «Тепловик» Старокостянтинівської міської ради є підприємством, яке займає монопольне становище на ринку, що забезпечує виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам, постачання гарячої води. В свою чергу КП «Тепловик» має ліцензію на господарську діяльність з будівництва об’єктів клас наслідків СС2, СС3. Нами укладаються договори на виконання будівельних та монтажних робіт з підприємствами комунальної, державної та приватної власності. Дані договори не мають відношення до основного виду діяльності підприємства де воно є монополістом. Для виконання будівельно монтажних робіт по укладених договорах підприємству «Тепловик» необхідно закупляти матеріали та обладнання яке в подальшому використовується для виконання укладених договорів (Комерційної діяльності). У відповідності до ст. 3 ч.6 п.2 ЗУ «Про публічні закупівлі» закон про публічні закупівлі не застосовується у випадку якщо замовники визначені у п. 4 частини першої ст. 2 ЗУ «Про публічні закупівлі» здійснюють закупівлю таких предметів закупівлі : товари, що закуповлюються для перепродажу третім особам, за умови, що замовник не займає монопольне (домінуюче) становище на ринку таких товарів, а інші суб’єкти господарювання можуть вільно здійснювати їх продаж на тих же умовах, що й замовник. Як сказано вище, ми не займаємо монопольне становище на ринку будівельних товарів. Також 21.05.2020р. Вами надавались роз’яснення за номером 3304-04/32275-06 у відповідності до яких було вказано, що якщо підприємство здійснює комерційну діяльність, то дія закону при закупівлі товарів для комерції не застосовується. Просимо надати роз’яснення, чи необхідно проводити закупівлі, торги через систему «Прозоро», товарів та матеріалів, які в подальшому використовуються для комерційної діяльності, тобто для виконання договорів підряду, договорів на виконання робіт та інших договорів які не мають відношення до основного виду діяльності???

Рішенням 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 "Про організацію діяльності комунального підприємства «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» Комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО) доручено забезпечити виконання функцій централізованої закупівельної організації та здійснити організаційно-правові заходи у встановленому законодавством порядку з урахуванням особливостей, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 р. №1216 (далі – Постанови). Відповідно до приписів Постанови, замовник – ініціатор, у передбачені чинним законодавством строки, повинен укласти договір про закупівлю за результатами проведеного тендеру та надати наступну інформацію ЦЗО для оприлюднення в електронній системі закупівлі (далі – ЕСЗ): інформацію про внесення змін до договору про закупівлю та договору про закупівлю, укладеного за рамковою угодою тощо. Відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливостей), повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю оприлюднюються відповідно до вимог Закону та у випадках, передбачених пунктом 19 Особливостей. Пунктом 19 Особливостей, передбачено вичерпний перелік випадків, коли сторони можуть змінити істотні умови договору та оприлюднення яких в ЕСЗ є обов’язковим. Істотні умови проєкту договору за кожною із закупівель визначені у тендерній документації. Такими умовами є: предмет (найменування, якість, кількість), ціна та строк дії договору. Інші умови не є істотними та можуть змінюватися відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів. ЦЗО проводить закупівлі в інтересах Харківської міської ради, її виконавчих органів, підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності (далі – замовників-ініціаторів). Закупівля товарів та послуг проводиться за кошти підприємства, отримані від здійснення господарської діяльності, або за кошти місцевого бюджету Харківської міської територіальної громади. Відповідно до чинного законодавства, договори та додаткові угоди, джерелом фінансування яких є місцевий бюджет, підлягають реєстрації в органах Державної казначейської служби України. Така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному Бюджетним Кодексом та Порядку затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі – Порядок). На практиці мають місце випадки, коли в процесі проведення процедури закупівлі, або після укладення договору про закупівлю, замовнику-ініціатору потрібно змінити джерело фінансування, наприклад, планувалось здійснювати оплату за власні кошти підприємства, а потім оплата буде проводитись за рахунок коштів місцевого бюджету. В такому випадку, замовники-ініціатори укладають додаткову угоду, змінюючи реквізити в договорі, які не є істотними умовами договору та подають відповідні документи до органів казначейства для реєстрації бюджетних зобов’язань. Органи Казначейства після отримання відповідних документів, не реєструють такі додаткові угоди, доки вони не опубліковані в ЕСЗ, хоча внесення таких змін не підпадають під випадки визначені пунктом 19 Особливостей. З метою недопущення порушення бюджетного законодавства, публікація додаткових угод в ЕСЗ відбувається під пп.3 п. 19 Особливостей, як «покращення якості предмета закупівлі», хоча такі зміни не стосуються та не призводять до такого покращення. Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення з таких питань: Чи зобов’язане Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» здійснювати публікацію в ЕСЗ додаткової угоди, яка вносить зміни до неістотних умов договору, а саме джерело фінансування. В тому випадку, якщо така публікація є обов’язковою, яким підпунктом пункту 19 Особливостей слід керуватися для опублікування повідомлення про внесення змін та зміни до договору про закупівлю. Директор С.М. Калачова

Підпунктом 8 пункту 13 Постанови № 1178 від 12.10.22 року «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” визначена можливість укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли: 8) у замовника після укладення договору про закупівлю виникла необхідність у закупівлі додаткових робіт чи послуг, пов’язаних з предметом закупівлі основного договору, в того самого виконавця робіт/надавача послуг. Можливість і умови виконання таких додаткових робіт чи надання послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, укладеному за результатами проведення закупівлі. Закупівля додаткових робіт чи послуг у того самого виконавця робіт/надавача послуг здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення закупівлі; Просимо надати роз‵яснення на наступне питання в контексті вищезгаданого підпункту 8 пункту 13 Постанови № 1178: Чи існують в чинному законодавстві України обмеження по обсягам та/або вартості вже виконаних робіт на об‵єкті будівництва щодо можливості проведення коригування проектної документації та затвердження змін до завдання на проектування у зв‵язку з виявленням в процесі будівництва на об‵єкті необхідності виконання додаткових обсягів та видів робіт.

Відповідно до роз’яснень, наданих у листі Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06, розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі не регулюється законом і здійснюється замовником самостійно, виходячи зі специфіки такого предмета, умов та обставин здійснення конкретної закупівлі. При цьому очікувана вартість згідно з наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі» від 08.02.2020 № 275 визначається як «розрахункова вартість предмета закупівлі на конкретних умовах поставки із зазначенням інформації про включення/невключення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів». Виходячи з вищезазначеного замовники у разі якщо предмет закупівлі є об’єктом оподаткування ПДВ визначають його очікувану вартість із урахуванням ПДВ, і відповідно в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікувана вартість предмета закупівлі, як правило, зазначається із ПДВ. У такому випадку в електронній системі закупівль за технічною реалізацією незалежно від того, чи визначив учасник конкретної процедури закупівлі ціну своєї тендерної пропозиції з ПДВ або без ПДВ, вона відображатиметься з ПДВ. Оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону (частина 1 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі»). У разі зазначення в оголошенні про проведення процедури закупівлі очікуваної вартості процедури закупівлі з ПДВ і встановлення замовником єдиного критерію оцінки – «ціна», найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція визначатиметься електронною системою закупівель без урахування того, чи включив учасник у ціну своєї тендерної пропозиції ПДВ. І як вже зазначалося вище, ціна тендерної пропозиції кожного учасника процедури закупівлі визначатиметься автоматично з ПДВ. Таке технічне рішення, впроваджене адміністратором електронної системи закупівель, в свою чергу, може спотворювати результати електронного аукціону за умови подання учасниками тендерних пропозицій для участі в конкретній процедурі закупівлі з урахуванням ПДВ і без ПДВ. Так, наприклад, ДП «НАЕК «Енергоатом» було оголошено процедуру закупівлі, очікувана вартість якої визначена з ПДВ. Для участі в процедурі закупівлі тендерні пропозиції були подані трьома учасниками. За результатами аукціону найбільш економічно вигідною було визначено тендерну пропозицію з ціною 36 100 000,00 грн. з автоматично поставленою електронною системою закупівель позначкою «з ПДВ». Проте, як виявилося за результатами розгляду тендерної пропозиції (цінової), поданої відповідно до вимог тендерної документації переможцем процедури закупівлі, ціна тендерної пропозиції переможця сформована ним без урахування ПДВ. При цьому переможець зареєстрований як платник ПДВ (на момент подання тендерної пропозиції реєстрація була призупинена відповідно до пункту 9 підрозділу 8 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України). Тоді як цінові пропозиції інших двох учасників були подані і сформовані з урахуванням ПДВ і становили 36 400 000,00 грн з ПДВ і 36 850 000,00 грн з ПДВ. Керуючись пунктом 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо порядку дій замовника в окресленій вище ситуації, які мають забезпечити дотримання встановлених статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі» принципів здійснення публічних закупівель, зокрема принципу недискримінації учасників та рівного ставлення до них. Надати рекомендації, в якій спосіб забезпечити рівність для участі платників ПДВ та не платників ПДВ в одній процедурі закупівель.