Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1349/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7c912c76-223c-4a8a-bbdd-2deb2c2f7de5&lang=uk-UA

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону  договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 41 Закону).

У свою чергу, відповідно до частини четвертої статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.

При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, від 03.09.2020 №  3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: 

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06

Крім цього, пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми :  “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” та “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:

https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli

Водночас  відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України та передбачає, зокрема, що розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

.

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі”  визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації.

Поряд з цим повідомляємо, що на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06

https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06 розміщено листи від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від  03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель" (на сторінці 5 наведено визначення послуги з поточного ремонту). 

Водночас будь-які рішення щодо закупівлі приймаються замовником самостійно. При цьому згідно з частиною першою статті 44 Закону за порушення вимог, установлених Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.

Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Дії, передбачені частиною першою статті 164-14, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.