Державне підприємство планує закупівлю комп'ютерного обладнання за рахунок коштів, отриманих від діяльності підприємства (власні кошти). Враховуючи норми викладені у Постанові КМУ від 4 квітня 2001 р. № 332 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, мобільних телефонів, комп'ютерів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету" чи необхідно зазначати про граничні суми витрат у тендерній документації? Чи поширюється ця постанова на придбання товарів державними підприємствами, які повністю фінансуються за рахунок бюджетних коштів, якщо придбання планується за рахунок надходжень від господарської діяльності (з неказначейського рахунку підприємства)

Доброго дня, замовником укладено договір з постачальником який на момент укладання договору був на системі оподаткування 2% (єдиний податок), тобто договір укладено без ПДВ. Наразі від постачальника отримано лист про те що він переходить на систему оподаткування 5%, але це також спрощена система оподаткування і договір як був так і лишається без ПДВ. При цьому постачальник вимагає керуючись пп. 6 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 збільшити вартість договору так як він перейшов на 5% незважаючи на те, що це також спрощена система оподаткування . Чи правомірні дії постачальника? Чи цей ризик постачальник повинен був врахувати так як це спрощена система оподаткування і цей податок сплачує він (одноразово) а не перекладати на плечі замовника за рахунок підвищення вартості товару його перехід на 5% оподаткування?

У зв’язку з завершенням дії карантину в Україні згідно Постанови КМУ від 27.06.2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2з 01.07.2023 року», як наслідок, завершенням дії положення пункту 71 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, керуючись п.6 ч.5 ст.41 Закону України № 922-VII «Про публічні закупівлі», п.п.6 п.19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (затв. Постановою КМУ №1178 від 12.10.2022 року) у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів, чи є правові підстави у Замовника (Покупця) за рахунок збільшення податків та зменьшити обєм товару?

21.07.2023 набрала чинності постанова Уряду № 736 від 18.07.2023 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», у зв’зку з чим внесено зміни до Постанови № 1275 від 11.11.2022 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (далі — Постанова № 1275) та Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі — Особливості оборонних закупівель). У замовників оборонної сфери виникає чимало питань, просимо надати роз’ясненя: 6. У пункті 9 Особливостей оборонних закупівель встановлені випадки коли замовник здійснює закупівлю без застосування конкурентних процедур. Згідно Закону України «Про публічні закупівлі», до конкурентної закупівлі відноситься процедура відкриті тоги, але не спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції. Чи значить це спрощена закупівля чи запит цінової пропозиції потрібно проводити все одно? 7. У якому вигляді повинні підтверджуватись підстави для незастосування конкурентних процедур по пункту 9 Особливостей оборонних закупівель, а саме розрахунок ціни договору із прибутком до 25%; постачальником - невиробником товару? Як йому гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару? 8.Чи потрібно оприлюднювати договір та додатки до нього за результатами здійснення відкритих торгів, спрощених закупівель, запиту ціни та чи потрібно оприлюднювати повідомлення про внесення змін та зміни до договору у разі внесення змін до істотних умов договору? 9. Чи потрібно оприлюднювати звіт про виконання договору укладеного за результатами відкритих торгів, спрощеної закупівлі, запиту цінової пропозиції

Установа «Агенція регіонального розвитку Закарпатської області» (далі - Установа) діє на підставі Положення, розробленого та зареєстрованого на основі Типового положення про агенцію регіонального розвитку, затвердженого Постановою КМУ №258 від 11.02.2016. Засновниками Установи є, у тому числі, органи місцевого самоврядування (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань додаємо), при цьому, діяльність Установи частково забезпечується за кошти місцевого (обласного) бюджету. Установа, в рамках своєї діяльності сприяє залученню та реалізації проєктів (програм) міжнародної технічної допомоги та транскордонного співробітництва, спрямованих на відновлення та/або розвиток регіону, що відбувається, зокрема за рахунок коштів, залучених від міжнародних організацій у формі грантів. Згідно положень ЗУ «Про публічні закупівлі» такий визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому, у відповідності до положень вказаного закону його сфера дії поширюється на суб’єктів визначених як «замовники», які, зокрема, забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: - юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; - органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; - у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків. З огляду на специфіку діяльності Установи та завдань, що виконуються згідно положень її установчих документів, з метою уникнення порушень норм чинного законодавства просимо надати роз’яснення щодо обов’язку Установи керуватись положеннями ЗУ «Про публічні закупівлі» при реалізації проєктів, виключно, за кошти отримані у вигляді грантів від міжнародних організацій.