замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 (зі змінами): замовники, визначені частиною дев’ятою статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”/державні замовники у сфері оборони здійснюють публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”. Частиною 9 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” визначено, що особливості здійснення закупівель, визначених цим Законом, для гарантованого забезпечення потреб оборони (крім товарів, робіт і послуг, що підлягають закупівлі відповідно до угод у порядку, визначеному пунктом 6 частини п’ятої цієї статті), серед інших, Державною службою України з надзвичайних ситуацій, в особливий період, у період проведення операції об’єднаних сил, антитерористичної операції, у період введення воєнного чи надзвичайного стану встановлюються окремим законом. Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади і реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності (Положення про ДСНС, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року № 1052) Частиною 3 статті 17-1 Кодексу цивільного захисту України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи (у разі їх утворення)" Положенням про Головне управління ДСНС у Черкаській області, затвердженим наказом ДСНС України від 04.02.2013 №3 (із змінами від 29.03.2021 №167) визначено, що Головне управління є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслдіків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб. Крім того, у Головного управління ДСНС України у Черкаській області є підпорядковані підрозділи (відповідно їх положень), які являються окремими юридичними особами та дислокуються в межах Черкаської області: Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення та Державні пожежно-рятувальні загони (далі - Загони). Відповідно до положень про Загони, Загони являються підрозділами територіального підпорядкування. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади утворюються як юридичні особи публічного права, як це визначено статтею 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади». Згідно Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 завданням територіальних органів є реалізація повноважень міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади на території відповідної адміністратвино-територіальної одиниці. У зв’язку з вищевикладеним, просимо: 1. Роз’яснити чи може Головне управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”; 2. Роз’яснити чи можуть підпорядковані підрозділи Головного управління ДСНС України у Черкаській області, здісйнювати публічні/оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”;

замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі? Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації"). Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір. Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).

У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 р., та переходом Виконавців/Постачальників на спрощену систему оподаткування, постало питання стосовно зміни умов договору про закупівлю. Замовником на початку року було укладено договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання з КП "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП", де був зазначен тариф на послуги - 27,06 з ПДВ, після переходу КП "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП" на спрощену систему оподаткування, було затверджено новий тариф -27,06 без ПДВ, тобто за рахунок збільшення тарифу, сума договору не змінилась. До договору необхідно внести відповідні зміни, уклавши додаткову угоду, постає питання на який пункт ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" необхідно посилатись та чи взагалі можлива зміна умов договору в даному випадку. п.6 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає зміну ціни в договорі у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів, в даному випадку сума договору не змінилась. Прошу надати роз'яснення, яку частину ст. 41 необхідно обирати у разі публікації додаткової угоди на зміну умов договору у частині зміни тарифу та системи оподаткування Виконаця або даний випадок не передбачен ст.41 та необхідно розірвати договір за взаємною згодою сторін? Чи можна у даному випадку посилатись на п.3 ч.5 ст.41?

Добрий день! В березні місяці було проведено переговорну процедуру та підписано Договір на поставку Товару. В Договорі було зазначено два лоті. По одному із лотів Товар вже поставлений, по іншому на сьогоднішній день виросла ціна майже на 40%. Яким чином потрібно вносити зміни до Договору та чи можна змінити ціну на 1 одиницю Товару без зміни загальної вартості Договору, при цьому зменшити обєм закупівлі. Крім того, якщо замовник укладає договір без застосування електронної системи закупівель за нагальною потребою в здійсненні закупівлі як виняток спрощеної закупівлі, чи повинен такий договір відповідати вимогам частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як і договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, чи має відповідати вимогам, які ставляться до прямого договору, який укладається без використання електронної системи закупівель?