Громадська організація «Центр АСНДІ» відповідно до свої статутних завдань провадить діяльність у сфері громадського контролю закупівель та використання публічних коштів, а також професіоналізації публічних закупівель. Відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України, з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі ‒ Закон), для забезпечення власних потреб, замовники за результатами проведення процедур закупівель/спрощених закупівель укладають договори про закупівлю. При цьому істотні умови договору про закупівлю, відповідно до пункту другого частини п’ятої статті 41 Закону, можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, у випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, ‒ не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. У листі Мінекономіки від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 «Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю» (https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06) наголошено, що внесення змін до договору про закупівлю у випадках, які передбачені Законом та умовами такого договору, має відбуватися шляхом укладення додаткової угоди, а також бути обґрунтованим та документально підтвердженим у спосіб, встановлений у договорі. У додатку 1 «Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю» до цього листа щодо пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону роз’яснено, що розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби ‒ від останньої зміни ціни та кількості. У 2021 році склалася наступна ситуація. Постачальник товару надав документальне підтвердження (за один період) коливання ціни на 40 % від дати укладення договору (зокрема, постачальником надано одну довідку про коливання ціни щодо випадку, передбаченого пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону) та пропонує замовнику укласти три додаткові угоди щодо збільшення ціни товару за пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону. За змістом пропонованих додаткових угод ціна товару збільшується до 10 % в кожній із трьох додаткових угод та в цілому приблизно на 34 % від початкової ціни за трьома додатковими угодами. Виходячи з викладеного вище, просимо роз’яснити: 1) чи можна в описаній ситуації укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 2) чи допустиме одноразове документальне підтвердження постачальником коливання ціни товару на ринку на 40 % (а не подання окремого документа на кожне коливання ціни товару на ринку) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону; 3) чи можна укладати три (а не одну) додаткові угоди на збільшення ціни товару (до 10 % в кожній додатковій угоді та приблизно на 34 % за трьома додатковими угодами) відповідно до пункту 2 частини п’ятої статті 41 Закону у випадку закупівлі електричної енергії; 4) чи повинні бути дотримані якісь (якщо так ‒ то які саме) часові проміжки між першою та наступними додатковими угодами у випадку збільшення ціни товару до 10 % згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону при закупівлі електричної енергії.

Доброго дня. Надайте роз'яснення, по такій ситуації. Як правильно оформити звіт про укладений договір (до 50 тисяч), якщо самі закупівлі є не запланованими, та кожного місяця відбувається закупка на певну суму (сума не перквищує 50 тисяч за кожним окремим кодом ДК). Чи можливо в такому разі не укладати кожного разу договір з постачальником, а вказувати рахунок-фактуру?? Чи все таки, потрібний новий договір на кожну незплановану закупку.

18 січня укладено договір (реконструкція, КЕКВ 3210) https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-11-25-011264-c Однак планові показники доведено головним розпорядником коштів довідкою про зміни до плану використання бюджетних коштів від 09.03.2021 року. Після взяття його на облік, Службою подано на реєстрацію бюджетні зобов'язання по договору. ГУДКСУ в області написало попередження про неналежне виконання БЗ )відповідно до наказу МФУ 309,згідно якого реєстрація хдійснюється на протязі 7 днів від плану використання. Але першочговим планом використання були передбачені тільки видатки на поточний дрібний ремонт та експлуатаційне утримання. Чи можна реєструвати бюджетні зобов'язання на протязі 7 днів від довідки про зміни до плану використання?

Доброго дня! Необхідне роз'яснення щодо визначення процедури закупівлі електричної енергії. Ми є орендодавцями приміщень і нам орендарі компенсують комунальні платежі за електроенергію,власне споживання електроенергії за рік становить суму 23000 грн., а решта 100000 грн - компенсовані орендарями кошти. Питання як обрати процедуру закупівлі, чи обов'язково оголошувати спрощену закупівлю орендарем. Задля уникнення помилок в роботі із закупівлями,просимо надати відповідь в найкоротші терміни.

Держрибагентство відповідно до розпорядження КМУ від 25 вересня 2019 р. N 846-р повинно здійснювати закупівлі пального за кодом ДК 09130000-9 "Нафта і дистиляти" через ЦЗО (ДУ "Професійні закупівлі"). Відповідний рядок плану закупівель було створено ще 25 січня 2021 р. (Ідентифікатор плану UA-P-2021-01-25-001058-b ) та того ж дня передано до ЦЗО. Станом на 15 березня закупівлю пального для потреб Держрибагентства ДУ "Професійні закупівлі" досі не розпочало. Працівники ДУ "Професійні закупівлі" навіть не повідомляють конкретного строку початку закупівлі пального. Разом з тим на водоймах України починається нерестовий період. Для здійснення рибоохоронних заходів рибоохоронним патрулем (входить до складу Держрибагентства) терміново потрібно пальне для оперативних транспортних засобів (човнів та автомобілів). Запитання: чи можливо в ситуації, що склалася, здійснити оперативну закупівлю пального на суму, що не перевищує 200 тис.грн. за допомогою електронних каталогів "Прозорро" відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі"для задоволення термінових нагальних потреб рибоохоронних органів до моменту проведення закупівлі ЦЗО? Чи може безпідставна триваюча затримка проведення закупівлі пального з боку ЦЗО (ДУ "Професійні закупівлі")вважатися обставинами, які замовник об’єктивно не міг передбачити (відповідно до листа Мінекономіки №3304-04/54160-06 від 03.09.2020 "Щодо планування закупівель"?