29.06.2022
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі?
Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації").
Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір.
Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365.
Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
Відповідь
Шановний користувачу повідомляємо, що у запиті № 1374/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c709a263-1d09-43ee-9f64-258c077bcec7&lang=uk-UA надана вичерпна відповідь по суті на питання щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у договорах про закупівлю, укладених за результатами переговорної процедури закупівлі.
Отже, якщо замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі у разі наявності умов, визначених пунктами 2,4,5 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі", які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання, в такому разі сторони можуть встановити в договорі про закупівлю, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках, та можуть застосувати частину третю статті 631 ЦК України.
28.06.2022
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
У зв’язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» №2120-ІХ від 15.03.2022 р., та переходом Виконавців/Постачальників на спрощену систему оподаткування, постало питання стосовно зміни умов договору про закупівлю.
Замовником на початку року було укладено договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання з КП "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП", де був зазначен тариф на послуги - 27,06 з ПДВ, після переходу КП "ФРУНЗЕНСЬКЕ ЖКП" на спрощену систему оподаткування, було затверджено новий тариф -27,06 без ПДВ, тобто за рахунок збільшення тарифу, сума договору не змінилась. До договору необхідно внести відповідні зміни, уклавши додаткову угоду, постає питання на який пункт ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" необхідно посилатись та чи взагалі можлива зміна умов договору в даному випадку.
п.6 ч.5 ст.41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає зміну ціни в договорі у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів, в даному випадку сума договору не змінилась.
Прошу надати роз'яснення, яку частину ст. 41 необхідно обирати у разі публікації додаткової угоди на зміну умов договору у частині зміни тарифу та системи оподаткування Виконаця або даний випадок не передбачен ст.41 та необхідно розірвати договір за взаємною згодою сторін? Чи можна у даному випадку посилатись на п.3 ч.5 ст.41?
24.06.2022
Запитання Тема: Зміна істотних умов договору
Добрий день! В березні місяці було проведено переговорну процедуру та підписано Договір на поставку Товару. В Договорі було зазначено два лоті. По одному із лотів Товар вже поставлений, по іншому на сьогоднішній день виросла ціна майже на 40%. Яким чином потрібно вносити зміни до Договору та чи можна змінити ціну на 1 одиницю Товару без зміни загальної вартості Договору, при цьому зменшити обєм закупівлі. Крім того, якщо замовник укладає договір без застосування електронної системи закупівель за нагальною потребою в здійсненні закупівлі як виняток спрощеної закупівлі, чи повинен такий договір відповідати вимогам частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі”, як і договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, чи має відповідати вимогам, які ставляться до прямого договору, який укладається без використання електронної системи закупівель?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому зазначаємо, що договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) не є предметом регулювання Закону та регулюється, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. При укладенні господарського договору предмет, ціна та строк дії договору погоджуються сторонами договору. Підстави та порядок зміни договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України та статтею 188 Господарського кодексу України.
23.06.2022
Запитання Тема: Інше
Виходячи з пункту 22 частини першої статті Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) предмет закупівлі (товари, роботи чи послуги) визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно пункту 4 Порядку визначення предмета закупівлі затвердженого Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 «Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно пункту 27 частини першої статті 1 Закону за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1.1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (що на даний час втратили чинність).
Так, відповідно до пункту 27 частини 1 статті Закону роботи – розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
В свою чергу в Єдиному закупівельному словнику відсутній код ДК який відповідає саме роботам з проектування, виконання робіт з авторського нагляду, робіт з технічного нагляду, тощо, натомість відповідний код ДК за вищезазначеними роботами знаходиться в розділі 71000000-8 архітектурні, будівельні, інженерні та інспекційні послуги, що не є послугами в розумінні Закону.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, просимо Вас надати роз’яснення правильного застосування кодів для визначення предметів закупівлі робіт під час процедур закупівлі у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання робіт з проектування, виконання робіт з авторського нагляду, робіт з технічного нагляду, тощо.
22.06.2022
Запитання Тема: Інше
Доброго дня! Замовнику терміново потрібен Товар, який був пошкоджений через війну (виникла нагальна потреба). Постанова 169 дозволяє заключити Договір та розмістити його на Прозорро. Але всі потенційні постачальники товару мають однакову ціну. Чи може Замовник підстрахуватися та провести спрощену на 5 млн грн, щоб був аукціон? Наприклад, як зробила Укрпошта у процедурі https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-06-20-006414-a Чи не буде це порушення? Оскільки це не згідно з постановою 169 і не з ЗУ Про публічні закупівлі.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання, зазначене у зверненні стосовно здійснення закупівель в умовах воєнного стану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами), міститься в листі від 27.06.2022 № 3323-04/42505-06 “Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42505
Водночас питання щодо способу здійснення закупівель у період дії правового режиму воєнного стану висвітлено у запиті № 438/2022 за посиланням:https://me.gov.ua/old/InfoRez/Details?id=358339c1-dfd3-41f5-af94-875754920804&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.