05.10.2023
Запитання Тема: Інше
Листом від 12.-9.2023 № 002200-14/10390-2023 Міністерством економіки України надано роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері оборонних закупівель.
Зазначено, що відповідно до нової редакції Особливостей які затверджені постановою № 1275, здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, передбачають врегулювання розміру прибутку під час здійснення оборонних закупівель у період дії правового режиму воєнного стану при придбанні державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), відповідно до пункту 9 Особливостей.
Пунктом 9 Особливостей перебачено право Замовника проводити не конкурентну процедуру за однієї з таких умов:
1) розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
2) якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару.
У свою чергу пункт 9 Особливостей не застосовується до закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин.
У відповідності до вище викладеного просимо Вас роз'яснити:
1. який граничний рівень прибутку може визначити виконавець державного замовлення коли предметом закупівлі є спеціальна техніка або договір підпадає під дію ЗУ "Про державну таємницю" ?
2. Яка правова норма підлягає застосуванню при розрахунку цінової пропозиції, пункт 9 Постанови № 1275 або п. 49 Постанови № 363, чи жодна норма не підлягає застосуванню при закупівлі спеціальної техніки або наявності грифу "таємно"?
Відповідь
Шановний користувачу!
Повідомляємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2023 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі-постанова 1275) якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), прийнята з метою запровадження прозорості в оборонних закупівлях (крім відомостей про закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Відповідно до пункту 9 Особливостей придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, допускається за однієї з таких умов:
розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 відсотків собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб’єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 відсотків первинної собівартості товару. Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Відповідно до пункту 43 постанови 1275 державні замовники здійснюють закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, а також послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”.
Порядок проведення таких закупівель, у тому числі порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Слід зауважити що постанова 1275 не визнає порядок віднесення віднесення певних закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, до таких, що становлять державну таємницю.
Одночасно зазначаємо, що надана відповідь не встановлює норм права та носить виключно рекомендаційний та інформативний характер
25.09.2023
Запитання Тема: Інше
Замовником було укладено прямий договір на закупівлю комп'ютерної техніки та комплектующих до комп'ютерної техніки. Загальна сума договору склала 124 106, 00 грн. Договір містить 3 (три) коди закупівлі за ДК 021:2015: 30230000-0 на суму 99 807,00 грн, 30210000-4 на суму 19 099,00 грн та 39150000-8 на суму 5200,00 грн.
Чи правильно ми розуміємо, що відповідно до п. 10 ПКМУ № 1178 від 12.10.2022 "Замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень" ми беремо саме код ДК 021:2015 і відповідно до зазначеного ми можемо укласти прямий договір, що містить три різних ДК, що не перевищують кожен окремо визначену в п.10 вартісну межу?
Чи ми беремо в розрахунок загальну вартість договору, що становить 124 106,00 грн?
21.09.2023
Запитання Тема: Предмет закупівлі
Згідно Постанови КМУ від 12.10.2022року за №1178(зі змінами) підприємством були проведені відкриті торги з Особливостями на закупівлю послуг з оренди автомобіля за кодом ДК021:2015: 60170000-0 “Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія (Оренда автомобіля).” Згідно договору, укладеного між Держаним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» та переможцем торгів ФОП, Орендодавець надає Орендарю послуги згідно коду ДК:021:2015: 60170000-0 “Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія (Оренда автомобіля )” з оплатою щомісячної орендної плати та проведення необхідних ремонтних робіт.
Але п.3 ст.791 Цивільного кодексу України ( в подальшому ЦК) передбачено Особливості договору прокату « Капітальний і поточний ремонт речі здійснює наймодавець за свій рахунок», а відповідно до п.1 ст.776 ЦК України «Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.»
З вище наведеного вбачається, що поняття «прокат» та відповідно «найм/оренда» мають протиріччя між собою в частині проведення ремонту (ким, та за чий рахунок буде виконуватись).
Моніторинг публічних закупівель в електронній системі «Zakupivli.Pro» показує, що при проведенні закупівель послуг з оренди автротранспорту замовники використовують саме код ДК:021:2015: 60170000-0 “Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія (Оренда автомобіля )”
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи правомірно з точки зору вимог чинного законодавства України у сфері публічних закупівель проводити закупівлю послуг з оренди автомобіля за кодом ДК021:2015: 60170000-0 “ Прокат пасажирських транспортних засобів із водієм (прокат пасажирського транспортного засобу без водія”.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
12.09.2023
Запитання Тема: Інше
Відповідно до п. 9 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою КМУ від 11.11.2022 № 1275 (далі – Особливості № 1275), придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. грн, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. грн (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), без застосування конкурентних процедур закупівель, передбачених особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених ЗУ "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 N 1178), допускається за однієї з таких умов:
розрахунок ціни договору передбачає прибуток до 25 % собівартості товарів, робіт та послуг, у разі коли виконавець державного контракту (договору) є виробником запропонованого товару, надавачем послуг або виконавцем робіт;
якщо виконавець державного контракту (договору) не є виробником товару, він має гарантувати, що сукупний прибуток усіх суб'єктів господарювання, що були залучені в ланцюгу постачання між виробником товару і виконавцем державного контракту (договору), становить до 25 % первинної собівартості товару.
Собівартість товарів, робіт і послуг визначається виробником товару, надавачем послуг або виконавцем робіт на підставі стандартів бухгалтерського обліку.
Пунктом 24 ч.1 ст. 1 ЗУ «Про оборонні закупівлі» визначено, що послуги оборонного призначення - послуги, пов'язані із забезпеченням життєвого циклу об'єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення у тому числі:
розробкою та впровадженням інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем, систем кібербезпеки та кіберзахисту;
розробленням стандартів та технічних специфікацій, закупівля стандартів для задоволення потреб із забезпечення національної безпеки і оборони;
формуванням та веденням страхового фонду документації на озброєння, військову та спеціальну техніку, інше військове майно, об'єкти і споруди оборонного та спеціального призначення;
послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони;
Разом з тим, такі послуги як розробка та впровадження інформаційних, інформаційно-аналітичних та інших телекомунікаційних систем є досить складними за обсягами та змістом виконання, і результатом таких послуг є, в.т. постачання, встановлення і налаштування обладнання, постачання, встановлення і налаштування програмного забезпечення та постачання ліцензій на програмне забезпечення.
Чи може виконавець державного контракту залучати співвиконавців для надання послуг Замовнику, залишаючись відповідальним перед Замовником згідно договору, якщо договір укладений відповідно до п. 9 Особливостей?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275, Особливості № 1275) встановлено порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон про оборонні закупівлі), оборонні закупівлі – здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі послуги оборонного призначення – послуги, пов’язані із забезпеченням життєвого циклу об’єктів і споруд оборонного та спеціального призначення, товарів оборонного призначення, зокрема: послуги, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі визначено роботи оборонного призначення, серед яких роботи, необхідні для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.
У разі якщо предметом закупівлі є озброєння, військова та спеціальна техніка, ракети і боєприпаси та їх складові частини, а також послуги із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, закупівля відбувається відповідно до пункту 45 Постанови № 1275 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 18.07.2023 № 763), яким передбачено, що укладення державним замовником державних контрактів (договорів) на період дії правового режиму воєнного стану здійснюється відповідно до цих особливостей без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених Законами України “Про публічні закупівлі” та “Про оборонні закупівлі”, порядку відбору постачальника шляхом запиту ціни пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822, відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України та на підставі наданої вітчизняним або іноземним суб’єктами господарювання комерційної пропозиції на постачання товару, виконання робіт або надання послуг оборонного призначення.
Відповідно до пункту 28 частини першої статті 1 Закону про оборонні закупівлі співвиконавці/субпідрядники - суб’єкти господарювання незалежно від їх форми власності, іноземні суб’єкти господарювання, які залучаються виконавцями державних контрактів (договорів) на підставі договорів, у тому числі зовнішньоекономічних договорів (контрактів), до виконання укладених із державним замовником державних контрактів (договорів). Натомість відповідно до пункту 2 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель залучає до виконання державного контракту (договору) співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель співвиконавців/субпідрядників оборонних закупівель.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 8 Закону про оборонні закупівлі саме виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель несе відповідальність за якість товарів, робіт і послуг оборонного призначення, передбачених умовами державного контракту (договору).
Принагідно зазначимо, що до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках, а листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
08.09.2023
Запитання Тема: Інше
Інформую Вас, що між Жовтанецькою с/р, надалі - Замовник, Корпорацією «Енергорерурс-Інвест», надалі - Виконавець, ТОВ ТФ «Трембіта», надалі – Платник, укладено договір на виконання проектно-кошторисної документації від 29.04.2021р. згідно умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобовязується виконати проектно-кошторисну документацію по обєкту «Нове будівництво очисних споруд продуктивністю 300м3/добу для котеджного містечка «Континент» в с. Ременів Камянка-Бузького р-ну Львівської області, а Замовник зобовязується прийняти роботи, а Платник оплатити на умовах, передбачених розділом 4 Договору.
Звертаємо Вашу увагу, що розроблення проекту здійснювалось при сто відсотковому фінансуванні коштів інвестора (платника), кошти з бюджету не використовувались та на виконання проектно-кошторисної документації не виділялись.
На сьогодні ТОВ ТФ «Трембіта», як інвестор (платник) незважаючи на війну на території України бажає приступити до фактичного нового будівництва очисних споруд продуктивністю 300м3/добу для котеджного містечка «Континент» в с. Ременів Камянка-Бузького р-ну Львівської області при сто відсотковому фінансуванні даного проекту за кошти інвестора (платника), замовником такого виступить - Жовтанецькою с/р, виконавцем - Корпорацією «Енергорерурс-Інвест», платником - ТОВ ТФ «Трембіта».
Орієнтовна вартість даного будівництва складе 25 000 000,00 (двадцять пять мільйонів) грн. 00 коп. та кошти на таке будівництво з бюджету не використовуватимуться, а будівництво буде здійснюватись при сто відсотковому фінансуванні за кошти інвестора (платника).
Закон України “Про здійснення державних закупівель” (зі змінами) (далі - Закон) встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону, зокрема цей Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг, які повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривень (у будівництві - 300 тисяч гривень), а робіт - 1 мільйон гривень.
Визначення поняття “державні кошти” наведено у пункті 4 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 2 Закону забороняється укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг повністю або частково за рахунок державних коштів здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у частині першій статті 2 Закону.
Зважаючи на той факт, що у запитуванній ситуації прогнозоване нове будівництво буде здійснено при сто відсотковому фінансуванні коштів інвестора (платника), кошти з бюджету не використовуватимуться, а отже чи підлягає застосуванню до таких відносин норми Закону України “Про здійснення державних закупівель” з обовязкових оголошенням та проведеням закупівлі.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містить в запитах №№ 148/2023, 878/2021, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=393753ba-c210-476d-9d55-a7002ff7d1dc&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=058d8e9e-9e6a-4d7f-859a-0ccbcaa77787Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. При цьому публічна закупівля згідно Закону це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями, незалежно від джерела фінансування. Крім цього, будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Водночас інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках