Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.

Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”.

Таким чином, якщо підприємство є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).

При цьому повноваження та функції тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб) визначені у статті 11 Закону. Водночас Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджене наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) ”.

При цьому повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016 № 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”.

   Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

   Водночас з метою надання методологічної допомоги на офіційному веб-сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.

   При цьому у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов'язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону (частина перша статті 1 Закону).

   Таким чином, у разі якщо  суб”єкт, який  є замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзаці третьому частини першої статті 1 Закону, такому замовнику необхідно оприлюднити звіт про укладений договір в системі електронних закупівель.

Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc 

    Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

   Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.

   Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).

   Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.

При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197,  Мінрегіон України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі,   з питання віднесення газу  до паливно-енергетичних ресурсів для виробництва теплової енергії пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.

    Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

   Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.

   Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).

   Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.

При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197,  Мінрегіон Укрїни є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі,  пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.