Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
19.01.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
У Комунального підприємства "Донкомунхоз" протягом 2021 року виникла заборгованість за електричну енергію у сумі 250 тис.грн. Договір на постачання електричної енергії є діючим. Він укладався за кошти підприємства та не підлягав реєстрації у органах Казначейства. У 2022 році рішенням про місцевий бюджет підприємству виділені бюджетні кошти на "погашення заборгованості за електричну енергію". Місцевий орган Казначейства відмовляє у реєстрації зобов'язань з погашення заборгованості по існуючому договору на постачання електричної енергії та відповідних виставлених рахунків із заборгованістю. У Казначействі наполягають на необхідності проведення переговорної процедури закупівлі. Водночас у статті 40 Закону України відсутня така підстава для проведення переговорної процедури закупівлі як погашення існуючої заборгованості. Чи є підстави у цьому випадку для проведення переговорної процедури закупівлі та чи правомірні вимоги органу Казначейства щодо необхідності проведення переговорної закупівлі товару, який був поставлений за іншим договором у 2021 році.
Відповідь
26.01.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Плануємо здійснити закупівлю електроенергії шляхом проведення переговорної процедури закупівлі. Очікувана вартість закупівлі більше 200 тис.грн. Просимо надати відповідь: 1. Чи має право керівник Замовника в зв'язку з ліквідацією тендерного комітету брати участь в переговорах по закупівлі електричної енергії та підписувати документи, які стосуються переговорної процедури закупівлі (запрошення учасників на переговори, протокол переговорів, рішення про намір укласти договір про закупівлю, договір про закупівлю електроенергії)? 2. Чи має право уповноважена особа Замовника підписувати документи, що стосуються переговорної процедури закупівлі? Якщо має, то які?
Відповідь
19.01.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
Наш заклад НВК "ЗНЗ І-ІІІ ступенів №19-ДНЗ "Лісова казка" з 01.12.2021 року був переведений автоматично на постачальника “останньої надії” далі ПОН,згідно листа від основного посатчальником електричної енергії ТОВ "КОЕК",з яким була заключена тендерна угода на 2021 рік. За 2021 рік загальне споживання електроенергії було понад 200 тисяч. Вартість електричної енергії за грудень 2021 року 50 517,12грн. Відповідно до п.2 ч.2 Статті 40 Розділу VII Закону України “Про публічні закупівлі” та Статею 631 Цивільного кодексу України, де зазначено, що замовник може укласти договір про закупівлю зі строком виконання договору, який настав раніше за дату підписання договору, було оголошено переговорну процедуру з ПОН. На момент підписання договору, ПОН не надіслав ніяких документів і на дзвінки не відповідав. 24.12.2021.року було вирішено провести повторну переговорну процедуру закупівлі електричної енергії на грудень 2021 року. Термін підписання договору закінчився 14.01.2022 року,але документи від ПОН не надійшли. Чи можемо ми в 2022 році ще раз оголосити переговорну процедуру за грудень 2021 року, чи, можливо, є якісь інші шляхи вирішення проблеми оплати вартості Електроенергії за грудень 2021 року.
Відповідь
04.07.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі в не залежності від підстав її проведення, після їх виникнення. Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону), тому різниці між ними немає. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель . Таким чином з моменту винекнення у Замовника підстав для проведення переговорної процедури останній керуємся Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює саме їх. Однак, останній абзац вищезазначеної відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016). Відповідь на запит 1413/2021 на мій погляд дає більш чітку картину. Тим паче, що інформація щодо можливості оскарження та умов договору ніяким чином не обмежують переговорну процедуру в не залежності від того з якої підстави вона проводиться. Якщо припустити, що замовник із 631 ЦКУ укладає договір по п. 2, без підстав на такий, знайдеться інший субєкт який може це зробити, про якого замовник не знав.... получиться і тут не можна??? тоді де Ваша логіка. п.1.ч.2.ст.40 Закону чітко вказуює які умови попередніх відкритих торгів не повинні мінятися "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації;" між цим обмеження немає заборони щодо внесення змін до договору, тим паче що в усіх 100% випадків змінюються навіть істотні умови такі як кількість, або ціна або строки або що кому в голову прийде. Замовник має повне право укласти договір в абсолютно новій редакції.
Відповідь
29.06.2022
Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі
замовник може вчиняти будь які дії які прямо не заборенені Законом, до таких дій належить і ч. 3 ст. 631 ЦКУ при переговорній процедурі? Так, ст. 40 Закону. ЗУ "Про публічні закупівл" зазначено підставами проведення переговорної процедури. В Законі не розмежовується і не обмежується можливості застоування ст. 631 при переговорній процедурі, яка не є процедурою закупівель, а є винятком із них. Оскарження переговорної процедури можливе (п.3.ч.4 ст. 18 Закону) в незалежності від підстав її проведення, тому різниці між ними немає. Таким чином з моменту винекнення у замовника підстав для проведення переговорної процедури, останній керується Цивільним та Господарським кодексом, і враховуює особливості визначені в ст. 40 (в нашому випадку "При цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації"). Підсумовуючи наведене, можна констатувати, що Закон не містить обмежень для застосування ч. 3 ст. 631 ЦК України до п.1 ч. 2 ст. 40 ЗУ "Про публічні закупівлі", що узгоджується з "відповідь на запит 1413/2021", після виникнення відповідних підстав проведення переговорної процедури. Варто зазначити, що якщо ніхто не прийняв участь у відкритих торгах, то останні ніхто і не оскаржить. Після того як замовник визначиться із контрагентом він ще деякий час буде проводити саму процедуру, але вже чітко буде знати із ким буде укладено договір. Особливо дане питання актуально для послуг які постійно споживаються як приклад: електроенергія яка споживається 24/7/365. Тверження яке лягло в основу "Відповідь на запит 1374/2020" дійсне щодо договору за результатом процедур закупівель. Однак, останній абзац відповіді щодо п.2,4,5. не є обґрунтований, так як не містить такого, а скоріш за все є відсиланням до раніше діючої практики яка була побудована на основі попередньої редакції Закону (відповідь на запит 91/2016).
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json