07.12.2020
Запитання Тема: Інше
п. 4 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) передбачено, що вартість життєвого циклу - сукупність вартості предмета закупівлі або його частини (лота) та інших витрат, які нестиме безпосередньо замовник під час використання, обслуговування та припинення використання предмета закупівлі. Вартість життєвого циклу розраховується відповідно до методики, встановленої у тендерній документації.
У ст. 22 Закону передбачено, що у разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі.
Ст. 29 Закону визначено розгляд та оцінку тендерних пропозицій.
ч. 3 ст.29 Закону передбачено, що Критеріями оцінки є:
1) ціна; або
2) вартість життєвого циклу; або
3) ціна/вартість життєвого циклу разом з іншими критеріями оцінки, зокрема, такими як: умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, застосування заходів охорони навколишнього середовища та/або соціального захисту, які пов’язані із предметом закупівлі.
ч. 4. ст. 29 Закону У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу до цього критерію крім ціни товару (роботи, послуги) може включатися один або декілька витрат замовника протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), а саме витрати, пов’язані з:
1) використанням товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), зокрема споживання енергії та інших ресурсів;
2) технічним обслуговуванням;
3) збором та утилізацією товару (товарів);
4) впливом зовнішніх екологічних чинників протягом життєвого циклу товару (товарів), роботи (робіт) або послуги (послуг), у разі якщо їхня грошова вартість може бути визначена, зокрема вплив викидів парникових газів, інших забруднюючих речовин та інші витрати, пов’язані із зменшенням впливу на навколишнє середовище (довкілля).
У разі застосування критерію оцінки вартості життєвого циклу, всі його складові не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Відповідно до ч. 8 ст. 29 Закону якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції/пропозиції, крім ціни або вартості життєвого циклу, замовником застосовуються інші критерії оцінки, у тендерній документацїї/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій/пропозицій. Питома вага цінового критерію/вартості життєвого циклу не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадків застосування процедури конкурентного діалогу.
Однак у електронній системі закупівель відсутня технічна можливість щодо проведення закупівель з розрахунком життєвого циклу, чи оголошення закупівлі без очікуваної вартості у разі якщо застосовується розрахунок вартості життєвого циклу.
Враховуючи викладене та у разі оприлюднення оголошення закупівлі із застосуванням розрахунку вартості життєвого циклу, як діяти Замовнику під час розрахунку очікуваної вартості, оскільки оприлюднена ним очікувана вартість закупівлі буде меншою ніж вартість за розрахунком вартості життєвого циклу?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” .
24.11.2020
Запитання Тема: Інше
Ми комунальне підприємство, надаємо послуги з управління багатоквартирним будинком, ведемо комерційну діяльність, результатом якої є одержання прибутку. Засновником нашого підприємства в 2000 году була Місцева Рада -за рахунок вкладу засновника створився статутний капітал. Підприємство не являється отримувачем бюджетних коштів, діє на принципах повного господарського розрахунку та самофінансування в поєднанні з бюджетним фінансуванням (інколи дають фінансування на збільшення статутного капіталу). Просимо Вас роз’яснити : «Чи повинні ми вести закупівлі матеріалів та послуг в системі ПРОЗОРО та Е-ДАТА?»
20.11.2020
Запитання Тема: Інше
У зв’язку з необхідністю забезпечити військовослужбовців Головного управління урядового фельд’єгерського зв’язку Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України безоплатною кваліфікованою медичною допомогою в закладах охорони здоров’я за рахунок бюджетних коштів існує необхідність підписання договору про медичне обслуговування військовослужбовців.
Враховуючи положення п. 18 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі по тексту Закон), винило питання щодо необхідності проведення публічної закупівлі такого виду послуг, а також поширення норм Закону на договори предметом яких є медичне обслуговування.
Враховуючи викладене чи підпадають під дію Закону закупівлі, предметом яких є платні медичні послуги?
16.11.2020
Запитання Тема: Інше
Доброго дня, в листі 3304-04/698-06 від 08.01.2020 про розрахунок ціни на нафтопродукти та пальне, не вказано де брати значення → Avg EUQ – середнє арифметичне значення базисних європейських котирувань на відповідне пальне за 10 останніх котирувальних днів, що передують даті уточнення ціни, визначених в договорі як базисні, доларів США за тонну;
В прикладі який наведено нижче нічого не описано, просто вказано значення (592-558), скажіть будь ласка де взяти базисне європейське котирування в попередній день до дня уточнення ціни, доларів США за тонну?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що в листі від 08.01.2020 № 3304-04/698-06 "Щодо розрахунку ціни на нафтопродукти та пальне" надана вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу.
Так, у листі зазначено, що ціновим орієнтиром при визначенні ціни на нафтопродукти та пальне за вказаним механізмом можуть бути міжнародні (європейські) біржові котирування на відповідні види нафтопродуктів та пального. Також формула може враховувати котирування на нафтопродукти та пальне на Українській енергетичній біржі (УЕБ), але з обмеженням ваги цих котирувань відповідною долею відкритого ринку нафтопродуктів та пального в Україні (наразі пропонуємо використовувати 5%).
Для використання котирувань на відповідне пальне замовники можуть обрати дані міжнародних агентств Argus та Platts. У листі наведена також рекомендація використовувати найбільш релевантні базиси для українського ринку (наприклад, для дизельного пального − “Northwest Europe” або “West Mediterranean”). Обраний базис та конкретна назва котирування повинні бути вказані в тендерній документації та договорі.
При цьому інформація про зміну котирувань може надаватися безпосередньо міжнародними агентствами та іншими суб’єктами, які володіють інформацією про котирування, зокрема ДП “Держзовнішінформ”, Торгово-промисловою палатою України.
11.11.2020
Запитання Тема: Переговорна процедура закупівлі
Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктури-зація» виконує функції замовника робіт та заходів з ліквідації гірничих підприємств згідно з проєктами ліквідації, які розроблені у відповідності до СОУ 10.1.05400632.1:2004 «Проект ліквідації вугільних шахт України. Склад та зміст проекту» та затверджені Міністерством енергетики України, за рахунок коштів державного бюджету.
Враховуючи значний термін розробки проєктів ліквідації, їх експертизи, затвердження та виконання робіт з ліквідації гірничих підприємств часто відбувається так, що фактичні умови вже не відповідають тим умовам і технічним рішенням, що були передбачені затвердженим проєктом ліквідації (особливо для гірничих підприємств, де застосовувався відкритий спосіб виїмки вугілля). Виникають випадки, коли необхідне часткове внесення змін в матеріали (креслення і т.д.) проєктів ліквідації у відповідності з фактичною ситуацією на даний час для подальшої розробки робочої документації. Основні проєктні рішення при цьому не змінюються і проєкти ліквідації не потребують перезатвердження.
Технічно внести зміни може тільки розробник проєкту ліквідації гірничого підприємства, оскільки саме в його архівах є геологічні матеріали, геодезичні зйомки, розрахунки, виконані при розробці проєкту і т.д., а також матеріали самого проєкту, в який необхідно вносити зміни. Частина сьома статті 7 Закону України « Про архітектурну діяльність» говорить про те що внесення змін до затвердженого проєкту проводиться виключно за згодою автора проєкту, а в разі відхилення від технічних умов - за погодженням з підприємствами, установами та організаціями, які надали такі технічні умови, та замовником.
Крім того для закупівлі таких робіт передбачена можливість проведення переговорної процедури у відповідності з абзацом четвертим пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі». Переговорна процедура при цьому застосовується замовником як виняток у разі якщо роботи можуть бути виконані виключно певним суб’єктом господарювання через відсутність конкуренції з технічних причин.
Зважаючи на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» не визначено перелік документів, якими замовник повинен обґрунтувати відсутність конкуренції з технічних причин, просимо пояснити, чи буде правомірним застосування в даному випадку ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація», як замовником, переговорної процедури з посиланням на абзац четвертий пункту 2 частини другої статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме «відсутність конкуренції з технічних причин» та (або) абзац п’ятий пункту 2 частини другої статті 40 цього ж Закону, а саме «необхідність захисту прав інтелектуальної власності», виходячи з того, що проєктно-кошторисна документація є інтелектуальною власністю його розробника згідно з Цивільним кодексом України та Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Також прошу роз’яснити, якими документами розробник проекту ліквідації гірничого підприємства повинен підтверджувати своє право інтелектуальної власності на проект.
У разі якщо наведена аргументація застосування переговорної процедури недостатня, прошу вказати які саме документи можна вважати достатніми для обґрунтування застосування переговорної процедури відповідно до зазначених вище положень Закону України «Про публічні закупівлі».