Закон України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) містить визначення поняття «пов’язані особи». Також, Закон визначає вимоги до тендерної документації в цій частині та наслідки встановлення замовником факту пов’язаності для учасника. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону: «Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо: …тендерна пропозиція подана учасником конкурентної процедури закупівлі або участь у переговорній процедурі бере учасник, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з уповноваженою особою (особами), та/або з керівником замовника». Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 31 Закону: «Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: … наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.» Відповідно до листа Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.09.2020 №3304-04/56256-06 щодо делегування здійснення закупівель визначено наступне: «…оскільки комунальне підприємство засноване на власності територіальної громади та входить до сфери управління органу місцевого самоврядування (міської ради), то воно є пов’язаною особою з таким замовником. Отже, у разі участі у закупівлі такого учасника він повинен бути відхилений замовником відповідно до вимог Закону.» Враховуючи вищезазначене, у разі здійснення публічних закупівель замовником - Департаментом та можливої участі у закупівлях комунальних підприємств, функції управління якими закріплено рішенням сесії за Департаментом, прошу надати відповіді з наступних питань. 1. Чи є комунальне підприємство пов’язаною особою з Департаментом? 2. Чи повинен замовник – Департамент відмовити учаснику - комунальному підприємству в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі? 3. Чи повинен замовник – Департамент у разі участі у межах єдиної процедури закупівлі більше одного комунального підприємства відмовити комунальним підприємствам в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерні пропозиції таких учасників або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі? 4. Чи повинен замовник – Департамент під час проведення спрощеної закупівлі відхилити пропозицію учасника, який є пов’язаною особою з замовником – Департаментом та/або з іншими учасниками спрощеної закупівлі? 5. Чи не є порушенням чинного законодавства України укладення «прямих» договорів, вартість закупівель яких не перевищує 50 тисяч гривень відповідно до частини 3 статті 3 Закону, з пов’язаною особою?

За результатами процедури закупівлі UA-2020-08-05-002109-b «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації» нас було неправомірно відхилено, що підтверджено рішенням АМКУ№17843-р/пк-пз від 22.09.2020 року. Також Замовником не виконано рішення АМКУ №17639-р/пк-пз від 18.09.22року по аналогічній процедурі закупівлі UA-2020-08-28-001608-a «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації», щодо внесення змін до тендерної документації в частині вилучення дискримінаційних вимог. Процедура продовжується Замовником без виконання рішення АМКУ з повним порушенням усіх принципів публічних закупівель. Просимо вжити усіх необхідних заходів з метою проведення процедури закупівлі у встановленому законом порядку та захисту наших порушених прав як Учасника процедури закупівлі

Добрий день,підскажіть будь ласка. зараз залишилися кошти в сумі 169тис.грн.керівництво вирішило провести закупку послуги з встановлення пожежної сигналізації.Робочий проєкт розрахований на 4 обєкти,сумма по кошторису роб.проєкту більша.Чи можемо ми зробити лиш один корпус на кошти які у нас залишилися.Чи не буде це порушенням.Оголосити закупку на всю сумму не можна,бо навряд чи на наступний рік таку сумму виділять.

Щодо технічних проблем при проведенні закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні На даний час існують проблеми при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень та звітів при проведенні закупівель товарів, які відносяться до коду ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та не є лікарськими засобами. Так, відповідно до Закону України «Про лікарські засоби» - лікарський засіб, це будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу. Однією із важливих ознак, обов’язкових для лікарського засобу, є також внесення конкретної продукції до Державного реєстру лікарських засобів України та наявності Міжнародної непатентованої назви. В той же час, є ряд сфер господарювання, в яких замовники закуповують товари, аналогічні до лікарських засобів, які не можливо віднести до лікарських засобів. Зокрема, до них належать засоби, які використовуються у ветеринарній медицині, діяльності виробничих, криміналістичних, науково-дослідних лабораторій тощо. Зазначені засоби не підпадають під дію Закону України «Про лікарські засоби», не використовуються для діяльності пов’язаною із лікуванням та діагностикою захворювань людей, не внесені Державного реєстру лікарських засобів України та не мають Міжнародної непатентованої назви. Так, вищевказаними замовниками закуповуються товари, які найбільш точно відповідають (за 5-6 знаком) наступним кодам ДК 2015 33690000-3: 33691000-0 Протипаразитні засоби, інсектициди та репеленти (33691200-2 Протигельмінтні засоби), 33694000-1 Діагностичні засоби; 33695000-8 Продукція медичного призначення, крім лікарських засобів; 33696000-5 Реактиви та контрастні речовини (33696100-6 Реактиви для визначання групи крові; 33696300-8 Хімічні реактиви; 33696400-9 Ізотопи; 33696500-0 Лабораторні реактиви); 33698000-9 Вироби для клінічних досліджень/випробувань (33698100-0 Культури мікроорганізмів). За загальними правилами визначення предмету закупівлі (Наказ «Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України» від 15.04.2020 № 708 Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі) замовники, у випадках закупівлі вищевказаних товарів, обирають за 4-ю цифрою код ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні (хоча товар фактично не є лікарським засобом). В той же час, під час розміщення закупівель за кодом ДК 2015 33690000-3 Лікарські засоби різні в системі Прозорро, при формуванні електронною системою закупівель автоматичних форм оголошень і звітів, система зазначає предметом закупівлі код ДК 33600000-6 Фармацевтична продукція, що не відповідає дійсності. Відповідно до п2. Розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника. Зазначаємо, що для визначення предмету закупівлі за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника замовник повинен закуповувати саме «Лікарські засоби», а не інші товари, які відповідають підкодам коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні та визначаються за показником – 4-го знаку коду ДК 2015 - 33690000-3 Лікарські засоби різні. Просимо повідомити про можливість усунення вказаних технічних невідповідностей.

Доброго дня! Просимо надати роз’яснення з приводу оплати оскарження закупівель до Антимонопольного комітету України. На сьогоднішній день в українському законодавстві чинні дві постанови, що мають розбіжності в трактуванні розміру оплати при поданні скарги до органу оскарження. Законом України “Про публічні закупівлі” в ст. 18 пункт 7 визначено, що розмір плати, порядок здійснення плати та її повернення суб’єкту оскарження у випадках, передбачених цією статтею, визначається Кабінетом Міністрів України. Так, відповідно до Постанови КМУ №291 від 23.03.2016 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги» плата за скаргу становить 5 тис. грн для товарів та послуг та 15 тис. грн у разі оскарження робіт. Відповідно до Постанови КМУ №292 від 22.04.2020 р. «Про встановлення розміру плати за подання скарги та затвердження Порядку здійснення плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження» розмір оплати у разі оскарження положень тендерної документації або рішення Замовника про відміну торгів на етапі подання тендерної документації, плата за скаргу встановлюється у розмірі 0, 3 % від очікуваної вартості, але не менше, ніж 2 000 гривень та не більше, ніж 85 000 гривень. У разі оскарження рішення Замовника щодо визначення переможця торгів або відхилення пропозиції Учасника або відміну процедури торгів на етапі прийняття такого рішення плата за подання скарги встановлюється у розмірі 0, 6% від очікуваної вартості, але не менше ніж 3 000 гривень та не більше, ніж 170 тисяч гривень. Звертаємо Вашу увагу, що Постанова КМУ №292 від 22.04.2020 р. набирала чинності з дня введення в дію Закону України від 19 вересня 2019 р. № 114-IX “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі”, крім пункту 5 цієї постанови, який набирає чинності з 1 січня 2021 року, а саме: «5. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 р. № 291 “Про встановлення розміру плати за подання скарги” (Офіційний вісник України, 2016 р., № 30, ст. 1188)». З огляду на вищезазначене, у разі поданні скарги до органу оскарження, який нормативний документ Учасник процедури закупівлі може вважати пріоритетним та керувати свою діяльність. Заздалегідь вдячні.