Міністерство економіки України

Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Меню

Консультації з питань публічних закупівель

Введіть текст для пошуку в консультаціях або відповідях
Умова пошуку
Область пошуку
Додаткова умова пошуку
Область пошуку
Шукати за номером звернення
Номер
Рiк
Bідібрати результати
За темою
За тегами
Останні запити та відповіді
Сортувати за
 
Очистити
15.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Доброго дня. В результаті проведення закупівлі, оголошеної Замовником без урахування включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ), переможцем може стати як платник, так і не платник ПДВ. У разі перемоги Учасником-платником ПДВ у кінцеву вартість договору повинен бути врахований податок на додану вартість (ПДВ), і в такому випадку у договорі буде зазначена сума без ПДВ (згідно результату аукціону), що не суперечить ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» та сума з урахуванням ПДВ. Чи буде суперечити ч.4 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі» указання суми з урахуванням ПДВ та чи буде визнаний такий договір нікчемним?
Відповідь
12.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Чи являється винагорода (роялті) за отримане право на розповсюдження об'єкта інтелектуальної власності третім особам предметом регулювання до ЗУ «Про публічні закупівлі»? На подібне питання була надана відповідь на запит 475/2020, в якому йде посилання на ін. відповіді 846/2019 та 522/2019 розміщених за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=7eb53d68-608b-4286-a172-db1f88188934&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=00ce823d-89ad-4753-be66-ac6ce87a8df5&lang=uk-UA Однак, у відповіді на запит №846/2019 йшла мова про оплату винагороди за створений службовий твір, тобто є іншими правовідносинами. А у відповіді на запит № 522/2019 йшла мова про оплату предмету договору особою, яка не є замовником за договором. Відтак, жодне із цих порушених питань не є аналогічними за природою правовідносин, пов'язаних із виплатою саме роялті. У зв'язку з цим ПРОСИМО надати відповідь щодо порушеного питання: Чи являється винагорода (роялті) за отримане право на розповсюдження об'єкта інтелектуальної власності третім особам предметом регулювання до ЗУ «Про публічні закупівлі»? Заздалегідь вдачні за витрачений час та змістовну однозначну відповідь.
Відповідь
12.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Підприємство є замовником в розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі". При цьому Підприємство реалізує свою продукцію/послуги також як Учасник закупівель. Для участі у процедурах закупівель Підприємство має сплачувати плату на користь авторизованих електронних майданчиків за подання тендерної пропозиції. Витрати на майданчик складає більше 50 тис. грн.на рік. Ціна послуг майданчиків врегюльована законодавчо та є однаковою для всіх майданчиків. Питання: Чи є плата на користь майданчика предметом закупівлі згідно ЗУ "Про публічні закупівлі"? Попередньо підприємству надано Відповідь на запит 325/2021, в якому йде посилання на відповіді № 2814/2020 та № 2080/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92994ae0-aca7-4fa4-b140-6dc525ae98b9&lang=uk-UA https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5e5e4105-0594-4a44-a43a-41c40a53d52c&lang=uk-UA Однак, у згаданих питаннях та відповідях порушено було питання щодо закупівлі товарів замовниками для виконання договорів, в яких такі замовники виступають учасниками/виконавцями. Прохання надати відповідь щодо оплати послуг майданчиків. Дякую.
Відповідь
12.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Шановне Міністерство! Надайте,будь ласка, роз'яснення до постанови. Чи можливе виконання капітального ремонту будинків та споруд будівельною компанією без дозволу на роботи з підвищенною небезпекою? Так як, у додатку 2 до Порядку Постанови, а саме у групі А пункт 23 зазначений "мотнаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків, споруд..." Чи це означає, що монтаж, демонтаж та капітальний ремонт будинків та споруд відтепер належать до переліку видів робіт підвищеної небезпеки та потребують дозвілу?
Відповідь
12.03.2021
Запитання      Тема: Інше
Відповідно до ст. 17 Закону «Про публічні закупівлі», Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо суб’єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів. Водночас, відповідно до ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачається право на судове оскарження рішення АМКУ, в т.ч. щодо спотворення результатів тендерів. В результаті судового оскарження рішення АМКУ може бути змінене, скасоване чи визнане недійсним, в тому числі з підстав недоведення порушення. Оскарження рішення АМКУ здійснюється протягом двох місяців з дати одержання рішення суб’єктом господарювання. При цьому на практиці навіть добросовісні учасники, щодо яких прийняте необґрунтоване рішення АМКУ, позбавляються права брати участь в закупівлях, доки рішення АМКУ не буде скасоване судом. З огляду на зазначене, прошу надати роз’яснення щодо того: 1) З якого моменту починає діяти вищезазначена підстава для відмови в участі у процедурах закупівель? 2) Чи діє вона під час судового оскарження рішення Антимонопольного комітету України? У випадку, якщо Уповноважений орган вважає, що вищезазначені норми статті 17 застосовуються з моменту винесення рішення АМКУ і не залежать від судового оскарження такого рішення, прошу ініціювати внесення змін до Закону, аби чітко передбачити, що дана підстава застосовується до учасників, які не оскаржили відповідне рішення в установленому законом порядку.
Відповідь

Підписка на новини

https://freegeoip.net/json