Добрий день.
Ми є замовником в розумінні Закону. Відповідно до нової редакції Закону ми повинні планувати свої закупівлі і звітувати про них незалежно від суми закупівлі. У зв’язку з цим у нас виникла необхідність запланувати закупівлю послуг з розподілу природного газу на 2021 рік, провести закупівлю без використання ЕСЗ (сума до 50 000 грн., і постачальник монополіст) та оприлюднити звіт про про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ. З плануванням ніяких проблем, звичайно, не виникло. Далі ми звернулися до оператора газорозподільної системи "Черкасигаз" з проханням укласти з нами новий договір про закупівлю послуг або додаткову угоду до існуючого договору із зазначенням суми договору на 2021 рік. Наш запит та відповідь на нього у вкладенні. З цього виникає питання: яким чином нам провести закупівлю розподілу природного газу і прозвітувати про неї? Просимо надати конкретні рекомендації. Дякую.
Спрощена закупівля.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" У вимогах до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника, замовник може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників.
В оголошенні про закупівлю Замовник не вказує розглядає він аналоги/еквівалент чи не розглядає. У технічних вимогах до предмету закупівлі Замовник чітко вказуе каталожні номери відповідно до переліку предмету закупівлі, тобто планує закупити товар саме за цими каталожними номерами.
Під час розгляду поданих документів у складі пропозиції учасника №1 надана порівняльна таблиця до предмету закупівлі та запропоновано еквівалент.
Відповідно до Закону Замовником визначено вимоги до предмету закупівлі, що містять посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника разом з тим Замовник Може вказати, які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників (в оголошенні не вказано приймає чи не приймає). Тобто, Законом визначено, що під час проведення спрощених закупівель замовник може вказати які аналоги та/або еквіваленти приймаються у пропозиціях учасників, але НЕ ЗОБОВ'ЯЗАННBЙ.
Питання:
Чи буде порушенням відхилення Учасника №1 відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України "Про публічні закупівлі" у звязку з тим що Замовник не бажає розглядати (закуповувати) аналоги/еквівалент навіть якщо про це не вказано в Оголошенні про закупівлю?
Водночас правові підстави у разі яких замовник відхиляє пропозицію визначені частиною тринадцятою статті 14 Закону.
Так, зокрема згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому рішення про відхилення пропозиції у відповідності до частини тринадцятої статті 14 Закону приймаються замовником самостійно, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними статтею 5 Закону, та з дотриманням законодавства в цілому.
Необхідно відмінити спрощену закупівлю на етапі кваліфікації переможця.Замовником виявлено помилки в оголошенні,які наразі вже неможливо виправити.Посилання на які статті і пункти Закону,а також яку причину відміни закупілі потрібно зазначити у Протоколі про прийняття рішення про відміну?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 1082/2020 , № 2757/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
Провести закупівлю в 2021 році до 50 тис. без використання електронної системи телекомунікаційних послуг. В наявності договір 2014 року. Надавачі послуг відмовляються надавати договір 2021 року, а пропонують додаткову угоду. Чи правомірно вимагати переуклати договір в 2021 році.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
Поряд з цим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Доброго дня, ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено випадки, у яких замовник здійснює придбання товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої ст.3 без застосування порядку проведення спрощених закупівель. При цьому замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
В зв'язку з вищезазначеним, питання, чи вважається цей договір договором про закупівлю в розумінні Закону і чи підпадають такі договори під дію ст.41 Закону в частині зміни істотних умов договору і продовження дії договору на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю. Заздалегідь вдячні за змістовну відповідь.