На виконання вимог Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 (надалі – Наказ) замовником для проведення закупівлі заповнено та оприлюднено річний план закупівель (UA-P-2020-02-10-002239-a). При заповненні плану в 6. «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість 2 760 000,00 UAH. Електронними майданчиками додатково впроваджено заповнення в цьому пункті інформації про джерело фінансування закупівлі із зазначенням його суми. Форма річного плану затверджена Наказом не передбачає зазначення джерела фінансування та його суми. Чи має право Державна казначейська служба України відмовити в реєстрації договору укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі відповідно до оприлюдненого річного плану у разі якщо в плані закупівель оприлюдненому на електронному майданчику в п. 6 «Розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувана вартість предмета закупівлі» зазначено очікувану вартість як 2 760 000,00 UAH, джерело фінансування – місцевий бюджет, сума – 0 UAH? В п. 5. «Код згідно з КЕКВ» зазначено наступну інформацію – КЕКВ: 3210 — Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям).

Шановні пані та панове! Громадська організація «Спілка інвалідів стомованих хворих «Астом-Ілко», в особі президента Щербини Валентини Федорівни, звертається до Вас з проханням розглянути питання скасування проведення тендерних процедур по закупівлі виробів медичного призначення кало-сечоприймачів, які необхідно підбирати індивідуально кожному стомованому пацієнту та визначити правильною і ефективною систему Реімбурсації. На даний час у м. Києві і в деяких регіонах України проводяться тендерні закупівлі кало-сечоприймачів для часткового забезпечення стомованих хворих засобами догляду за стомою (кало-сечоприймачами), відсутній облік стомованих пацієнтів, через вкрай делікатну проблему (проблеми замовчуються, люди не готові у нашому суспільстві приймати людей з такою проблемою). В зв’язку з тим, що при тендерних процедурах виграє один, той або інший виробник, головним критерієм оцінки е вартість, а не якість виробів, проводиться нав’язування всім стомованим пацієнтам однакових засобів, які закупляються за державні кошти, ігнорується індивідуальний підбір засобів для кожної особи окремо, ігнорується право вибору засобів використання. Щоб запобігти проявам алергічних реакцій, подразнень та протікань, витрачання додаткових коштів на лікування шкіри навколо стоми, які з’являються при використанні засобів, необхідно правильно підібрати засіб по формі, виду, типу та фірми виробника. Крім кало-сечоприймачів стомовані потребують допоміжних засобів по догляду шкіри навколо стоми: пасти, присипки, серветки, пояса, дезодоранти для нейтралізації запахів. Підхід до забезпечення стомованих хворих засобами догляду через тендерні процедури не є ефективним, тому прошу вашого розуміння проблеми стомованих хворих в Україні та розглянути і підтримати питання забезпечення стомованих хворих України шляхом відшкодування (Реімбурсації). Пропозиції Щербини В.Ф. по забезпеченню через систему Реімбурсації підтримані громадськими організаціями стомованих хворих м. Одеси, м. Львова, Херсона, стомованими пацієнтами з усіх регіонів України та представниками фірм виробників. З повагою Президент ГОСІСХ » Астом-Ілко» В. Щербина

На час оголошення закупівлі кошторис на 2020 рік ще не був доведений до бюджетного закладу. Розрахунок вартості тендерної процедури проводився на підставі фактичної потреби у послузі. Це не суперечить роз’ясненню Міністерства економіки України від 14.09.2016 року №3302-06/29640-06, згідно з яким така дія не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі». На завершальному етапі проведення закупівлі бюджетним закладом був отриманий затверджений у встановленому порядку кошторис. На час укладання договору сума передбачена кошторисом на закупівлю послуг була МЕНШОЮ за суму, яку, за результатами аукціону, запропонував переможець відкритих торгів. Саме на суму визначену кошторисом, тобто на меншу суму і був укладений договір з переможцем торгів. В частині 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі», зазначається, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі … . У зв'язку з тим, що вимога зазанченої вище статті закону "Про публічні закупівлі" була порушена ця закупівля потрапила під моніторинг Держаудитслужби, яка, очевидно, вимагатиме розірвання укладеного за результатми закупівлі договору. Водночас, частиною першою статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами … . Отже, підписавши договір на суму запропоновану переможцем відкритих торгів за результатами аукціону бюджетна установа порушила б вимоги Бюджетного кодексу України. Також, договір укладений на суму, яка перевищує бюджетне призначення однозначно не був би зареєстрований Державною казначейською службою. Звертаю увагу на те, що навіть у випадку, якщо б відразу за підписанням договору на запропоновану переможцем торгів суму була б підписана додаткова угода на зменшення суми укладеного договору, відповідно до сум доведених бюджетній установі у кошторисі, бюджетна установа б вимоги зазначеної вище статті Бюджетного кодексу України, оскільки підписавши договір вона взяла б на себе бюджетні зобов’язання, які перевищують бюджетні асигнування, а крім того б опублікувала його в системі PROZORRO. Таким чином, між двома спеціальними актами законодавства, які регулюють правовідносини у відповідних сферах існує колізія. У пункті 1 листа Міністерства юстиції України від 26.12.2008 року №758-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» зазначається, що у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше. І Бюджетний кодекс України і Закон України «Про публічні закупівлі» прийняті Верховною радою України. Разом з тим, Бюджетний Кодекс України, на час укладання договору між бюджетною установою і переможцем торгів, мав редакцію від 16 січня 2020 року, а Закон України «Про публічні закупівлі» - від 01 грудня 2019 року. У зв’язку з цим, прошу Міністерство як уповноважений орган надати роз`яснення з цього питання. З повагою Олександр Проценко.

Замовником оголошено дві процедури закупівлі товару ДК 021:2015:44810000-1 – Фарби з однаковим бюджетом, строком поставки та оплати (ідентифікатори закупівлі UA-2020-01-24-002517-a та UA-2020-01-28-000540) на загальну суму 4 3000 000,00 грн. Проте, у відповідності до бюджетних асигнувань Замовника у 2020 р. передбачено коштів на загальну суму 2`150`000.00 грн., річним планом закупівель Замовника у 2020 р. заплановано бюджетні витрати на закупівлю товару ДК 021:2015: 44810000-1 – Фарби на суму 2`150`000.00 грн. Замовником вірогідно оновлено редакцію річного плану закупівель (змінено ідентифікатор плану), з метою допуску системою Прозоро одночасного оголошення та проведення другої процедури закупівлі товару, що фактично перевищує бюджетні асигнування та не передбачена планом закупівель Замовника. Керуючись ч. 1 ст. 48 Бюджетного Кодексу України та ст. 4 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право брати на себе бюджетні зобов’язання виключно в межах таких асигнувань та оголошувати процедуру(-и) закупівель, в межах запланованих бюджетних витрат ( в цьому випадку на суму не більше 2`150`000.00 грн.). В межах процедури закупівлі (ідентифікатор закупівлі UA-2020-01-28-000540) на майданчику було розміщено запит одним із потенційних учасників, щодо двох паралельних процедур. Замовником надано пряму відповідь, що при успішному завершені однієї з процедур, інша буде відмінена без наявної нормативно-правової підстави. При цьому, Замовник вказує на його право оголошувати декілька процедур закупівлі, за одним предметом закупівлі, на загальну суму, яка перевищує запланований розмір бюджетних асигнувань. Не заперечуючи само по собі право Замовника оголошувати декілька процедур за одним предметом закупівлі, прошу вказати, чи є порушенням з боку Замовника оголошення двох однакових процедур, на суму більше ніж передбачено бюджетом та річним планом закупівель товарів на поточний рік, за бюджетні кошти із завідомо подальшою, безпідставною відміною однієї з процедур.

Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з питань, що стосуються укладання договору на додаткові роботи з капітального ремонту приміщення. За результатами процедури відкритих торгів ДП «МДЗО» уклало договір на капітальний ремонт приміщення від 23.12.2019 №23/12-КРЗД. Ціна договору складає 3 644 185,00 грн. В процесі виконання робіт виникла необхідність у проведенні додаткових будівельних робіт, не зазначених у початковому проекті, але які стали через непередбачувані обставини необхідними для виконання проекту, а також технічно і економічно пов’язані з головним (первинним) договором. Очікувана вартість додаткових робіт не перевищує 50 відсотків вартості головного (первинного) договору, та є меншою ніж 1,5 млн. грн. Згідно з чинним законодавством у сфері будівництва, зокрема порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, для визначення остаточної вартості додаткових робіт необхідно здійснити експертизу кошторисної частини проекту будівництва. З урахуванням вищезазначеного та вимог чинного законодавства у сфері публічних закупівель, просимо роз’яснити, чи має право ДП «МДЗО» у договорі на виконання додаткових робіт з капітального ремонту приміщення, який буде укладатися після проведення експертизи кошторисної частини проекту будівництва, передбачити відповідно до п.3 ст.631 Цивільного Кодексу України, що умови цього договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладання.