Просимо надати роз'яснення, щодо алгоритма застосування п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ
Про публічні закупівлі.Приклад 1: перший раз аукціон не відбувся через відсутність пропозицій, другий раз торги не відбувся через недостатню кількість пропозиції, пропозицію подав лише один учасник. Замовник уклав договір відповідно до п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі з компанією, яка не надавала пропозиції у щоден з аукціонів стосовно даної закупівлі. Чи мав право замовник укладати такий договір, не запросивши на переговорну процедуру компанію, яка подавала пропозицію у повторній процедурі відкритих торгів? Приклад 2: Відкриті Торги не відбулися двічі через відсутність пропозиції. Чи має право замовник провести переговорну процедуру відповідно о п.1, ч.2, статті 40 ЗАКОНУ УКРАЇНИ Про публічні закупівлі запросивши учасника/учасників на свій розсуд(будь яку компанію).
Предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника процедури закупівлі не відрізнялися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації у всіх Прикладах.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
13.11.2020
Запитання Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Доброго дня! Підкажіть, будь ласка. У виконавчому комітеті були оголошені тендерні закуівлі землевпорядної документації. Тендер відбувся вчора, брало участь 12 учасників. Але наразі із 12 членів виконавчого комітету 10 осіб є на лікарняному і їх повноваження не правомочні. Яким чином у такому випадку має діяти тендерний комітет, як приймати рішення 2 особам? І чи є підстави для відміни торгів ? Дякую!
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, статтею 31 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Так, відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства.
07.11.2020
Запитання Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
Закладом було оголошено відкриті торги на закупівлю лінолеуму.на етапі визначення переможця було допущено помилку: визначено переможцем учасника, який не надав дві довідки, що вимагалися тендерною документацією. Було отримано вимогу від іншого учасника дискваліфікувати першого. Було прийняте рішення задовольнити вимогу учасника, відмінити торги з причини неможливості усунення помилок (неправомірне визначення переможця).Чи правильним було рішення про відміну торгів?
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, статтею 32 Закону визначено перелік підстав для відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.
При цьому рішення приймаються замовником самостійно.
Добрий день! Провели спрощену процедуру, за розгляду пропозицій всі пропозиціїї були вдхилені, а процедура такою що не відбулась. Один із учасників подав вимогу про скасування рішення та визнати його переможцем. Через неправильне обчислення строку надання відпові, ми не встигли надати в передбачений строк, чи є відповідальність за таке порушення?
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Водночас статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – Кодекс) установлений перелік правопорушень законодавства про закупівлі у разі настання яких передбачена відповідальність.
Поряд з цим згідно з частиною двадцятою статті 14 Закону з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів учасник спрощеної закупівлі може звернутися до замовника та/або до органу, що здійснює контроль над замовником, або до суду.
Доброго дня!
Прошу надати роз"яснення з наступного питання. Якщо не відбулася спрощена закупівля, скажімо, на 180 тис.грн. За якою процедурою оголошувати таку процедуру вдруге: за спрощеною закупівлею чи відкриті торги? Адже в сумі по коду буде перевищення у 200 тис.грн. Чи консолідуються такі закупівлі? Або інша ситуація. Двічі не відбулася спрощена закупівля на 90 тис.грн. Чи можна в такому випадку здійснювати закупівлю без використання електронної системи (за прямим договором), зважаючи знову ж таки на загальну суму по коду ДК? Чи маємо вкючати вже за процедурою відкритих торгів? Дякую.
Відповідь
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: